Андрій Сарва

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до: навігація, пошук

Андрій Юлій Сарва (пол. Andrzej Juliusz Sarwa; нар. 1953) — польський письменник, поет, перекладач і журналіст.

Цитати[ред.]

Споглядаю через вікно. Вітер колихає кронами беріз... Тільки ці берези мені близькі. («Довкруги мури»)

...прийде час, коли я буду читати про те, як було зраджено Робін Гуда – лорда Роберта. І буду плакати. А ще пізніше прийде час, коли читаючи про те, як було зраджено Робін Гуда, зайдеться хлипати моя мала донечка... Я не знаю, чи Робін Гуд колись жив, але це не важливо. Помолися, донечко, за його душу. Помолімося разом. Помолімося за всіх обдурених, зраджених, убитих... Вічний упокій дай їм, Боже… («Довкруги мури»)

Пора. Сонце високо. Пахне свіже сіно. Труп батька зсувається на мене (зимний дотик стужавілого обличчя), коли вкладаю його в труні... Жодного метелика... Чебрець не пахне... Повирубували тополі... Вже сутінки. За вікном розмиті, з нечіткими обрисами геометричні тіла багатоповерхівок. То тут то там жовтявий полиск світла розсвітлює прямокутники вікон. Якийсь пес зіщулений лежить на травнику, попри те, що інші пси бігають, погавкуючи раз-по-раз. Його лихоманить. Я зіщулений і мене лихоманить?... Дорога, одна і та ж дорога постійно переді мною. І я надалі не знаю, куди вона мене приведе. Мовиш: «– Вернися назад...». Але чи пробував ти повернутися назад, коли за тобою імла така густа, що не бачиш на пів кроку, а перед тобою порівняно чисто, попри те, що хмари щільно заснували ціле небо? І дорога тільки трохи розм’якла після нерясного дощу? Трохи болота липне до черевиків, але то нічого, то нічого. Важливо, що ти йдеш, хоч і не знаєш куди. Просто йдеш. Ідеш... («Новий день...»)