Андрій Сарва

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до: навігація, пошук

Андрій Юлій Сарва (пол. Andrzej Juliusz Sarwa; нар. 1953) — польський письменник, поет, перекладач і журналіст.

Цитати[ред.]

Споглядаю через вікно. Вітер колихає кронами беріз... Тільки ці берези мені близькі. («Довкруги мури»)

...прийде час, коли я буду читати про те, як було зраджено Робін Гуда – лорда Роберта. І буду плакати. А ще пізніше прийде час, коли читаючи про те, як було зраджено Робін Гуда, зайдеться хлипати моя мала донечка... Я не знаю, чи Робін Гуд колись жив, але це не важливо. Помолися, донечко, за його душу. Помолімося разом. Помолімося за всіх обдурених, зраджених, убитих... Вічний упокій дай їм, Боже… («Довкруги мури» - на українську мову переклала Люда Бублик)

Пора. Сонце високо. Пахне свіже сіно. Труп батька зсувається на мене (зимний дотик стужавілого обличчя), коли вкладаю його в труні... Жодного метелика... Чебрець не пахне... Повирубували тополі... Вже сутінки. За вікном розмиті, з нечіткими обрисами геометричні тіла багатоповерхівок. То тут то там жовтявий полиск світла розсвітлює прямокутники вікон. Якийсь пес зіщулений лежить на травнику, попри те, що інші пси бігають, погавкуючи раз-по-раз. Його лихоманить. Я зіщулений і мене лихоманить?... Дорога, одна і та ж дорога постійно переді мною. І я надалі не знаю, куди вона мене приведе. Мовиш: «– Вернися назад...». Але чи пробував ти повернутися назад, коли за тобою імла така густа, що не бачиш на пів кроку, а перед тобою порівняно чисто, попри те, що хмари щільно заснували ціле небо? І дорога тільки трохи розм’якла після нерясного дощу? Трохи болота липне до черевиків, але то нічого, то нічого. Важливо, що ти йдеш, хоч і не знаєш куди. Просто йдеш. Ідеш... («Новий день...» - на українську мову переклала Люда Бублик)