Андрущенко Юрій Васильович

Юрій (Марат) Андрущенко

Стаття у Вікіпедії

Андрущенко Юрій Васильович (*11 серпня 1910, Великоселецьке, Оржицький район, Полтавська область — 31 січня 1975, Полтава) — український поет.

Цитати

З автобіографії

Ще, коли мені було 6 років, я вже вмів малювати і читати. Мав у себе буквар, багато цікавих казочок, які, до речі, лише налякували мене, робили з мене дитину-боягуза. В ці роки я цілком був під впливом побожної бабусі Марії та матери моєї матері Насті Лукични — вчительки церковн[о]-приходської школи у м. Оржиці. Бабуся Марія часто водила мене до церкви і говорила мені, що Христос був великою людиною — богом! Бабуся-ж Настя — навпаки: розповідала мені малому про дива науки й техніки. — Для «Словника українських письменників», 18 квітня 1929 р.

Х. Богодарівка та сусідні, й х. Смілянщина в цей момент уявляли з себе запілля банд, повстанців, партизанів… Так — роки [19]17-[19]18-[19]19-[19]20… Часами, коли вихори революції вщухали, батьки (моя мати теж народня вчителька) починали навчання в школі… — Для «Словника українських письменників», 18 квітня 1929 р.

[19]21 рік… Голод… Наша сім’я годувалась виключно кофе, що його мати робила з недоброго ячменю та жита… А в [19]22 році ми кидаємо х. Богодарівку і знову від’їжджаємо до містечка Оржиці. — Для «Словника українських письменників», 18 квітня 1929 р.

Ц.К. «Плуг» у [19]26 році зарахував мене студійцем. Зараз (1929 р.) я працюю в м. Лубнах у літоб’єднанні «Колос», де є член літературної трійки. «Колос» видає літературну сторінку в округовій газеті «Червона Лубенщина» в якій я приймаю якнайактивнішу участь. Писати починав прозою, але вважаю (принаймні так мені говорять і друзі-літробітники), що проза мені дається важче, ніж поезія, тому й літпродукцію мою переважає поезія. — Для «Словника українських письменників», 18 квітня 1929 р.

Футуризму (О, Михайль Семенко, чого бажаєш ти?..) поки що не визнаю і вважаю, що «футуризм» коверкає і стиль і форму. Хоча гадаю, що, можливо, футуризм у майбутньому забере своє; з колосальним розвоєм техніки футуризм у літературі бодай може й запанувати, і, можливо, відкине від поезії інтимну лірику. — Для «Словника українських письменників», 18 квітня 1929 р.

Спілку «Плуг» вважаю, як одну з авторитетних письменницьких спілок на Україні. Крім літературної роботи, я ще виконую роботу, яку доручила мені Етнографічна Комісія Укр[аїнської] Акад[емії] Наук. Туди надсилаю етнографічний матер’ял з місцевости, що оточує мене. — Для «Словника українських письменників», 18 квітня 1929 р.

Джерела

• Самі про себе. Автобіографії українських митців 1920-х років/ Упоряд. Раїса Мовчан. — Київ: Кліо, 2015. — 640 с. — ISBN 978-617-7023-36-3