Амет-Хан Султан

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Амет-Хан Султан
Amet-khan Sultan.jpg
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Амет-Ха́н Султа́н (крим. Amet-Han Sultan, 25 жовтня 1920, селище Алупка, Ялтинський повіт, Таврійська губернія — 1 лютого 1971, Московська область, РРФСР, СРСР) — національний герой кримськотатарського народу, радянський льотчик-ас, учасник Другої світової війни, двічі Герой Радянського Союзу, Заслужений льотчик-випробувач СРСР.

Цитати[ред.]

  •  

Коли старий орел передчуває наближення смерті, він з останніх сил рветься вгору, піднімається якнайвище. А потім складає крила і летить каменем на землю. Тому гірські орли вмирають в небі — на землю вони падають вже мертві… — 25 жовтня 1970 року (за три місяці до загибелі).

 

Когда старый орёл предчувствует приближение смерти, он из последних сил рвётся вверх, поднимается как можно выше. А потом складывает крылья и летит камнем на землю. Поэтому горные орлы умирают в небе — на землю они падают уже мертвые[1]...

Цитати про Амет-Хана[ред.]

  •  

Був у мене знаменитий друг, двічі Герой Радянського Союзу Амет-Хан Султан. Батько в нього дагестанець, а мати — татарка… Дагестанці вважають його своїм героєм, а татари — своїм. «Чий же ти?» — запитав я його одного разу. «Я герой не татарський і не лакський, — відповів Амет-Хан, — я Герой Радянського Союзу». «А чий син?» «Батька з матір'ю. Хіба можна їх відокремити одне від одного?»

 

Был у меня знаменитый друг, дважды Герой Советского Союза Амет-Хан Султан. Отец у него дагестанец, а мать — татарка… Дагестанцы считают его своим героем, а татары — своим. «Чей же ты? — спросил я его однажды. «Я герой не татарский и не лакский, — ответил Амет-Хан, — Я — Герой Советского Союза». «А чей сын?» «Отца с матерью. Разве можно их отделить друг от друга?»[2].

  Расул Гамзатов
  •  

У повітрі він як лев. Він швидко приймав рішення на зав'язку бою, на атаку. У нього була улюблена команда «Алюр три хрести! За мною!», — і його команда вступала в бій. Це була людина — небесний лев…

 

В воздухе он как лев. Он быстро принимал решения на завязку боя, на атаку. У него была любимая команда «Аллюр, три креста, за мной!», — и так его команда вступала в бой. Это был человек — воздушный лев[3]

  Аркадій Ковачевич
  •  

Я думаю, що іншого такого льотчика у нас в країні не було. Що стосується льотної культури і тактики ведення повітряного бою, ні Покришкін, за всієї поваги до нього, ні хтось інший із ним не зрівняється…

 

Я думаю, что второго такого летчика у нас в стране не было. Что касается летной культуры и тактики ведения воздушного боя, ни Покрышкин, при всем уважении к нему, ни кто другой с ним не сравнится[4]...

  Олександр Голованов
  •  

Це був льотчик, якому вдавалося все, за що він лиш брався. Другого такого випробувача ні я, ні хто інший не знає…

 

Это был лётчик, которому удавалось все, за что он ни брался. Второго такого испытателя ни я, ни кто другой не знает[5]...

  Едуард Єлян

Примітки[ред.]

  1. Бутаєв, 2005, с. 277-278
  2. Бутаєв Б. Б. Амет-Хан Султан — М.: Политиздат, 1990. (рос.)
  3. Бібліо-медіатека сайту «Жизнь отданная небу» (рос.)
  4. Александр Фомин. Площадь «Татарского короля» Дзеркало тижня. Україна 04.05.2001.
  5. Бутаєв, 2005, p. 199

Джерела[ред.]

  • Бутаєв Бута. Амет-Хан Султан. — Москва: Патриот, 2005. — ISBN 5703009227


Bookmark-new.svg