Іккю Содзюн

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до: навігація, пошук
Іккю Содзюн
Portrait of Ikkyū by Bokusai.jpg
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Іккю Содзюн (1 лютого 1394 — 12 грудня 1481) — японський чернець, поет, художник, каліграф, майстер чайної церемонії та театру Но. Представник культури Кітаяма періоду Муроматі.

Цитати[ред.]

Танка[ред.]

  • Життя — лиш мить спочинку
    В мандрах вічних
    Із світу грішного у безгріховний світ.
    Хай ллють дощі!
    Хай дмуть вітри зустрічні! (Неприкаяні душі // С. 153)
  • Душа людини!
    Як опишеш душу?
    Бракує слів… Вона мов вітру шум
    У кронах сосен
    На малюнку тушшю. (Неприкаяні душі // С. 153)
  • Чи варто
    Перейматися гріхами,
    Минулими
    І нинішніми теж,
    Якщо вони зникають разом з нами? (Неприкаяні душі // С. 155)
  • Якщо цей світ
    Оманливим вважати,
    То і словам
    Про неминучу смерть,
    Можливо, теж не варто довіряти? (Неприкаяні душі // С. 155)
  • Така як є з народження
    В цім світі,
    Душа людини здатна й без молінь
    Сягнути раптом
    Просвітління миті.(Неприкаяні душі // С. 156)
  • Прийшовши в світ самотніми,
    Невдовзі
    Теж в самоті покинемо його…
    Та вихід є —
    Не народитись зовсім!(Неприкаяні душі // С. 156)
  • Мізкуй всю ніч
    Над мудрим вчення Будди,
    Шукай свій шлях!
    Та врешті-решт
    Запитувати власне серце будеш!(Неприкаяні душі // С. 158)
  • Якщо ми знову
    Станемо такими ж,
    Якими до народження були, —
    Слова про рай і пекло -
    То плітки лиш!(Неприкаяні душі // С. 160)
  • Приходить рік новий!
    Радіти?
    Не радіти?
    Адже це свято —
    Чергова верства,
    Якими шлях до пекла хтось помітив.(Неприкаяні душі // С. 161)

Джерело[ред.]

  • Іккю Содзюн. поезії // Неприкаяні душі. Антологія поезії японських мандрівних поетів — дзен-буддистів. Пер. з японської Івана Бондаренка. — К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2014. — с. 144–165.