Перейти до вмісту

Іван Васильович змінює професію

Матеріал з Вікіцитат

«Іван Васильович змінює професію» — радянська кінокомедія Леоніда Гайдая 1973 року. Знята за п'єсою Михайла Булгакова «Іван Васильович».

Цитати

[ред.]

Іван Васильович Грозний

[ред.]
  •  

Замурували… Замурували, демони!

 

Замуровали… Замуровали, демоны!

  •  

Ось що хрест животворний робить!

 

Вот что крест животворящий делает!

  •  

— Ключниця горілку робила?
— Нехай буде ключниця, закушуйте, закушуй…

 

Клюшница водку делала?
— Пускай будет ключница, закусывайте, закусывай…

  •  

Ти чиїх будеш? <…> Чий хлоп, питаю! <…> У, сущедурний хлоп…

 

Ты чьих будешь? <…> Чей холоп, спрашиваю! <…> У, сущеглупый холоп…

  •  

Ух, краса яка! Ліпота!

 

Ух, красота-то какая! Лепота!

  •  

Облиш мене, старенька, я в печалі…

 

Оставь меня, старушка, я в печали…

  •  

Дарую тобі шубу з царського плеча.

 

Жалую тебе шубу с царского плеча.

  •  

Казань брав, Астрахань брав, Ревель брав… Шпака не брав.

 

Казань брал, Астрахань брал, Ревель брал… Шпака не брал.

  •  

В міліцію замели, справу шиють.

 

В милицию замели, дело шьют.

  •  

Брешеш, собако! Аз єсьм цар!

 

Лжёшь, собака! Аз есмь царь!

Жорж Милославський

[ред.]
  •  

Якщо ти ще раз втрутишся в досліди академіка й станеш на шляху технічного прогресу, я тебе!..

 

Если ты еще раз вмешаешься в опыты академика и станешь на пути технического прогресса, я тебя!..

  •  

Введіть громадянина посла.

 

Введите гражданина посла.

  •  

Інтурист добре говорить.

 

Интурист хорошо говорит.

  •  

Та ти що, сучий сину, самозванцю, державні землі розбазарюєш?! Так ніяких волостей не напасешся!

 

Да ты что, сукин сын, самозванец, казённые земли разбазариваешь? Так никаких волостей не напасёшься!

  •  

Передай твій король мій полум'яний привіт.

 

Передай твой король мой пламенный привет.

  •  

Ну, auf Wiedersehen, good bye, au revoir, коротше кажучи, ciao!

  •  

Конвой також вільний. Конвой вільний!

 

Конвой тоже свободен. Конвой свободен!

  •  

А що ви так на мене дивитеся, батьку рідний? На мені візерунків немає і квіти не ростуть.

 

А что вы так на меня смотрите, отец родной? На мне узоров нету и цветы не растут.

  •  

Громадяни! Зберігайте гроші в ощадній касі… якщо, звичайно, вони у вас є.

 

Граждане! Храните деньги в сберегательной кассе… если, конечно, они у вас есть.

  •  

О, та ти, ваше благороддя, нарізався!..

Іван Васильович Бунша

[ред.]
  •  

Добридень, цар, дуже приємно. Цар, дуже приємно. Цар, дуже приємно. Добридень, цар…

 

Здравствуйте, царь, очень приятно. Царь, очень приятно. Царь, очень приятно. Здравствуйте, царь…

  •  

От ви кажете, цар, цар… А Ви думаєте, Маріє Василівно, нам, царям, легко? Та нічого схожого, обивательські балачки! Всі трудящі мають два вихідні на тиждень. Ми, царі, працюємо без вихідних. Робочий день у нас ненормований. Закушуйте, Маргарито Василівно, все оплачено.

 

Вот вы говорите, царь, царь… А Вы думаете, Марья Васильевна, нам, царям, легко? Да ничего подобного, обывательские разговорчики! У всех трудящихся два выходных дня в неделю. Мы, цари, работаем без выходных. Рабочий день у нас ненормированный. Закусывайте, Маргарита Васильевна, закусывайте. Все оплачено.

  •  

Мене знову роздирають неспокійні сумніви: у Шпака магнітофон, у посла медальйон.

 

Меня опять терзают смутные сомнения: у Шпака магнитофон, у посла медальон.

  •  

Треба щось масове співати, сучасне. Ось це: тралі-валі, тілі-тілі, це нам не… тілі-тілі, це ми не тралі-валі!

 

Надо что-нибудь массовое петь, современное. Вот это: трали-вали, тили-тили, это нам не… тили-тили, это мы не трали-вали!

  •  

Танцюють всі!

 

Танцуют все!

  •  

Який це собака? Не дозволю про царя такі пісні співати!

 

Какая это собака? Не позволю про царя такие песни петь!

  •  

Я вимагаю продовження бенкету!

 

Я требую продолжения банкета!

  •  

Скажіть, будь ласка, а у вас нема окремого кабінету?

  •  

Із захватом віддаюся в руки рідної міліції, сподіваюся на неї та уповаю.

  •  

Каюсь, що хоча не з власної волі, а з примусу князя Милославського тимчасово виконував обов'язки царя.

 

Каюсь, что хоть не по собственной воле, а по принуждению князя Милославского временно являлся исполняющим обязанности царя.

  •  

Уляно Андріївно, я царював! Але вас не зраджував. Мене царицею зваблювали, та не піддався я, клянусь!

Уляна Андріївна Бунша

[ред.]
  •  

А ще окуляри одягнув! (Іван Васильйович Бунша: Бач, винахідник! Я тобі таке винайду, що ти не зрадієш!) Так, так. Допоможемо, допоможемо! Інтелігент нещасний! Вивчили вас на свою голову — облисіли всі!

 

А ещё очки одел! (Иван Васильевич Бунша: Ишь ты, изобретатель! Я тебе такое изобрету, что ты не обрадуешься!) Да, да. Поможем, поможем! Интеллигент несчастный! Выучили вас на свою голову — облысели все!

Зіна

[ред.]
  •  

І навіщо я відкрилася цій святій людині?!

 

И зачем я открылась этому святому человеку?!

Шпак

[ред.]
  •  

А мене ж, Зінаїдо Михайлівно, обікрали — собака з міліцією обіцяв прийти.

 

А меня же, Зинаида Михайловна, обокрали — собака с милицией обещала прийти.

  •  

Все, все, що нажито надсильною працею, все загинуло.

 

Всё, всё, что нажито непосильным трудом, всё же погибло.

  •  

Ось список украдених речей, вкрали: два магнітофони, дві кінокамери, два портсигари, прошу.

 

Вот список украденных вещей, украли: два магнитофона, две кинокамеры, два портсигара, пожалуйста.

  •  

Три магнітофона, три кінокамери закордонних, три портсигари вітчизняних, куртка замшева, три… куртки.

 

Три магнитофона, три кинокамеры заграничных, три портсигара отечественных, куртка замшевая, три… куртки.

Феофан

[ред.]
  •  

Не вели стратити!

 

Не вели казнить!

  •  

…ікра чорна, червона… так, заморська ікра, баклажанна.

Якін

[ред.]
  •  

Вельми поніже! Дуже вами вдячний.

 

Вельми понеже! Весьма вами благодарен.

Діалоги

[ред.]
  •  

— Одчиняй, собако!
— А… кому це він?
— Вам.

 

— Отворяй, собака!
— А… кому это он?
— Вам.

  •  

— За чий рахунок бенкет? Хто оплачувати буде?
— У будь-якому випадку не ми.

 

— За чей счет этот банкет? Кто оплачивать будет?
— Во всяком случае, не мы.

  •  

— У вас у магазині дорогоцінності приймають?
— Зробимо.

  •  

— Ти бояриню звабив?
— Я. Аз… єсмь. Житіє моє…
— Яке житіє твоє, пес смердящий?! Ти подивись на себе — «житіє»!

 

— Ты боярыню соблазнил?
— Я. Аз… есмь. Житие мое…
— Какое житие твое, пёс смердящий?! Ты посмотри на себя — «житие»!

  •  

— Розказати — ніхто не повірить.
— У міліції повірять.

  •  

— Де живете?
— У палатах.

 

— Где живете?
— В палатах.

  •  

— Та ти скажи, у чому провинився я, боярине?
— Тамбовський вовк тобі боярин!

 

— Да ты скажи, какая вина на мне, боярин?
— Тамбовский волк тебе боярин!

Джерела

[ред.]