Єнс Якоб Берцеліус

	Єнс Якоб Берцеліус
	Стаття у Вікіпедії
	Медіафайли у Вікісховищі

Єнс Якоб Берцеліус (швед. Jöns Jakob Berzelius, 20 серпня 1779, Лінчепінг, Швеція — 7 серпня 1848, Стокгольм, Швеція) — шведський хімік, якого вважають одним із батьків хімії нарівні з Дальтоном, Бойлем і Антуаном Лавуазьє.

Цитати[ред.]

Звикання до певної думки породжує часто глибоке переконання у її правильності; воно приховує найслабші пункти цієї думки і позбавляє нас здатності сприймати докази, які свідчать проти неї.^[1]

У науці немає нічого незначного, що не заслуговувало б бути дослідженим і пізнаним, і те, що з виду видавалося незначним, будучи дослідженим, набуває значення, яке з часом може стати дуже великим.^[1]

Хто хоче зробити ту чи іншу теорію надбанням людства, той повинен попередньо піддати її випробуванню стосовно усіх наявних фактів, без будь-якої прихильності до самої теорії, і однаково відкрито виставити як слабкі, так і сильні сторони її. Він ніколи не повинен намагатися переконати там, де є тільки ймовірність. Бо хто видає вірогідність за істину, той стає, свідомо чи несвідомо, ошуканцем.^[1]

Автору книжки, яка має слугувати посібником для початківців, не менш важливо, ніж історику чи літератору, викликати у свідомості читача цікавість, перш ніж її задовольнити. Якщо користуватися цим прийомом, то вивчення предмету не викликатиме стомлення, тоді як нехтування ним те саме заняття перетворить у обтяжливу роботу з постійним розумовим напруженням.^[2]

Джерела[ред.]

Мысли о науке / В. П. Пономарев. — Кишинев: Штиинца, 1973. — 152 с.

Слово о науке. Афоризмы. Изречения. Литературные цитаты. / Е. С. Лихтенштейн. — Москва: Знание, 1978. — 272 с.

[Мысли_о_науке—1973——19-1] а ^б ^в Мысли о науке, 1973, с. 19

[Слово_о_науке—1978——211-2] Слово о науке, 1978, с. 211

[1]

[2]