Чемерис Валентин Лукич
| Чемерис Валентин Лукич | |
| |
 Стаття у Вікіпедії
|
Валентин Лукич Чемерис (1936-2016) — український письменник.
Цитати
[ред.]- Бережи свою чашу терпіння для кращих часів.
- Буває, що простіше вивчити іноземну мову, аніж знайти із сусідом спільну.
- Важко бути Богом, коли немає святості.
- Вдячного слухача можна знайти, лише заговоривши до самого себе.
- Всі йдуть у проповідники, а хто ж піде в люди?
- До суду історії можуть подавати позов лише безсмертні.
- Душа болить, сором пече, совість мучить, докори сумління не дають спокою, але людина все стерпить.
- Коли король голий – півбіди, біда, коли – піддані голі.
- Кожний стовп прагне повчати дерево, як треба рости.
- Тому, хто зневажає своїх Богів, доводиться кланятись чужим.
- Накоїти стільки дурниць можуть тільки дуже розумні люди.
- На кожного вандала культури не настачиш.
- Навіть застосовуючи найновіші досягнення педагогіки, з чортеняти можна виховати лише чорта.
- Сіль на рані можна стерпіти за однієї умови: якщо сіль ваша, а рана чужа.
- Ми тому й бідні, що дуже багаті.
- Ланцюги завжди виступають за об'єднання.
- Якщо казка стане дійсністю, кому вона тоді буде потрібна?
- Езоп не міг вільно говорити тому, що був раб. А ми?
- Коли оголошують війну палацам, миру не буває і в халупах.
- Охочих вказувати шлях у світле майбутнє завжди більше за тих, хто його торує.
- Людей багато, але всюди таке малолюддя!
- Коли словам тісно – це вже базар.
- Мертва догма, але яка живуча!
- У темнім царстві не зовсім пристойно бути світлою особою.
- Народна влада? Але не кожний народ її може витримати.
- Допоки втрапиш на праведну путь, стільки доводиться согрішити.
- Яка влада темряви не оголошує себе світлою?
- Ніхто не командує так народом, як його слуги.
- Якщо вожді поселяються в серцях трудящих, то це означає, що серця вже реквізовані.
- Коли борються зі старими догмами, найчастіше народжуються нові.
- Коли покращують життя народові, про ближнього ніколи подбати.
- У морі байдужості штормів не буває.
- Спеціалістами зі Святого Письма частіше виступають дияволи.
- Коли їси очима, маєш ту перевагу, що на ціни можна й не звертати уваги.
- На вельможній руці й мізинець почувається вказівним перстом.
- Коли мертвий живіший за всіх живих, останнім не позаздриш.
- Що вдієш, доводиться помилятися, адже живеш уперше.
- У вас свої достоїнства, у відьми – свої. Чому ви до неї причепилися?
- У скупого і веселка одноколірна.
- Що теорема не доводиться, теж треба довести.
- Коли помилки часто повторюються, їх можуть визнати за правила.
- Якщо гріх усезагальний, то він ризикує перейти у святість.
- Як часто задля досягнення шляхетної мети вдаються до варварських методів.