Теофіль Готьє

Готьє Теофіль

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

П'єр Жуль Теофі́ль Готьє́ (фр. Pierre Jules Théophile Gautier, 31 серпня 1811, Тарб — 23 жовтня 1872, Нейї-сюр-Сен) — французький поет, прозаїк, літературний критик, лібретист та художник, значна постать у французькій літературі середини XIX століття.

В

• Великий талант завжди супроводжує великодушне серце.

З

• Зі всіх руїн найважче споглядати людську руїну.

Л

• Любов подібна до успіху: вона не любить, щоб за нею ганялися.
• Люди не змогли навіть вигадати восьмого смертного гріха.
• Людині властиво зловживати всім на світі, у тому числі і своїми достоїнствами.

У

• У нинішню епоху одяг зробився для людини чимось на зразок шкіри, з якою він ні за яких умов не розлучається; одяг так само необхідний людині, як шерсть тварині; в результаті про те, як виглядає людське тіло, ніхто вже не згадує. Всякий, хто хоч трохи знайомий з художниками і кому траплялося бувати в їх майстернях в той час, коли їм позують натурники, випробовує побачивши невідомого звіра — амфібій обох статей, виставлених на огляд публіки, — несвідомий подив, змішаний з легкою огидою. Екземпляр невідомій науці породи, недавно привезений з Центральної Австралії, поза всяким сумнівом, не виглядає так несподівано і так ново із зоологічної точки зору, як гола людина; справді, в Зоологічному саду слід було б встановити клітки для самців і самок з породи homo, що скинули штучну шкіру.

Х

• Хто не бачив закоханої жінки, той не може сказати, що таке жінка.