1920 в Українській РСР
1920 в Україні — цитати про події, що відбуваються у 1920 році в Україні.
Цитати
[ред.]Гадаю, що можна погодитися із достатньо поширеною тезою, що основним відчуттям серед більшості українського суспільства влітку 1920 року було знесилення; для нього вже було досить боїв і військових походів. І не мало вже принципового значення, чи це була Червона Армія, чи Військо Польське, сили Петлюри, чи навіть армія генерала Тарнавського. Гадаю, що саме це так широко розповсюджене відчуття завадило Пілсудському і Петлюрі в травні-червні 1920 року, коли воно вже також домінувало серед українців, що мешкали на Дніпрі. І воно також виявилося на заваді проекту Галицької Республіки Рад, яка у той час створювалася совєтами. Українське населення підтримало її з малим ентузіазмом, але саме через ту саму знесиленість, яка перешкодила Петлюрі здобути підтримку в Києві[1]. |
|||||
| — Анджей Новак |
Лише 1920 року жертвами органів комуністичного терору в Україні стало понад 45 тисяч осіб. З них «іменем революції» розстріляли 3879, 5692 – ізолювали в концентраційних таборах, 334 – запроторили до тюрем, 317 – вислали у віддалені губернії Росії. Розподіл заарештованих органами ВУЧК за нібито інкримінованими їм видами злочинів мав такий вигляд: 46 % було засуджено за бандитизм та кримінальні правопорушення; 36% – за «контрреволюційну діяльність», 11% – за посадові зловживання, 5% – за дезертирство, 2% – за шпигунство[2]. — Зі статті «Індустрія терору: Як СРСР знищував небажаних у 1920–1930 роки» |
|||||
| — Олег Бажан |
Примітки
[ред.]
