Як там Катя?
«Як там Катя?» (англ. How Is Katia?) — український драматичний фільм 2022 року режисерки Крістіни Тинькевич про лікарку швидкої допомоги. Фільми брав участь у багатьох фестивалях. Прокат фільму у світі відбувся 30 червня 2023 року, а в Україні — 25 січня 2024 року.
Цитати про фільм
[ред.]З інтерв'ю режисерки Крістіни Тинькевич
[ред.]Звісно, у деяких сценах у нас є Катя, маленька дівчинка. Працювати з дітьми – це взагалі інший світ. Не те, що вони не можуть вивчити текст, але в них ще нема багажу із акторськими скілами, тому з ними треба працювати на імпровізації максимально, ловити їх в органіці. Змушувати їх завчити діалоги – це не суперефективно, бо вони ще не можуть ці діалоги прийняти на себе і перепрожити їх[1]. |
Кіно – це завжди дуже дорого. У випадку «Як там Катя?» ми змогли зменшити кількість знімальних днів за рахунок нашого підходу до зйомок. Мені було важливо, щоб коли актори заходили у простір, вони почувалися комфортно. Ми робили блокінг[2] вже на локації і потім, коли вони у сцені, то могли вільно рухатися разом із камерою[1]. |
Коли на кінофестиваль у Локарно відібрали нас, я була справді здивована. Бо дивлячись цей фільм, я сказала б, що це класична драма. Але логіку програмерів ти ніколи до кінця зрозуміти не можеш. Це завжди лотерея і суб’єктивний вибір. Щось так склалося, що цього року вони захотіли подивитися класичну соціальну драму[1]. |
Настя дуже розумна акторка, і, що мені також здається важливим, вона багато дивиться авторського кіно, дуже обізнана у цьому і це те, що вона хоче робити. Я вважаю, що вона заслуговує набагато більше ролей, і сподіваюся, що мої колеги побачать її у «Каті»[1]. — Про Анастасію Карпенко, акторку, яка зіграла головну роль |
У нас була чітка структура того, що відбувається з нашою героїнею, який у неї емоційний шлях, який у неї наративний шлях. Але щодо діалогів, наприклад, або мізансцен – я їх не прописую у сценарії. Діалоги є на папері, але вони технічні. Я просто розумію, що у цій сцені плюс-мінус про це говорять мої персонажі, оце має відбутися. Потім уже на майданчику, коли ми проводимо репетиції, я намагаюся зробити так, щоб ці діалоги були акторськими – аби вони розмовляли своїми словами, аби це було для них органічно[1]. |
Я люблю, коли актори є твоїми партнерами, тому що вони також творці. |
Примітки
[ред.]