Якоб Гендрік Вант-Гофф
| Якоб Гендрік Вант-Гофф | |
| |
 Стаття у Вікіпедії
| |
 Медіафайли у Вікісховищі
|
Якоб Гендрік Вант-Гофф (нід. Jacobus Henricus (Henry) van't Hoff; 30 серпня 1852 року, Роттердам, Нідерланди — 1 березня 1911 року, Берлін) — голландський фізик і хімік, лауреат Нобелівської премії з хімії 1901 року.
Цитати[ред.]
Кожна істина, принаймні, подає одне безпосереднє пояснення фактів; якщо вона дає нам більше, то їй допомогла фантазія. Фантазію перевіряють; якщо вона не суперечить нашим фактам, то вона стає гіпотезою; коли її безпосередньо досліджують і визнають правильною, то вона стає істиною. Факт — основа, фундамент; фантазія — будівельний матеріал; гіпотеза — будівельний план, який потрібно дослідити; істина — будівля… Фантазія і наукове судження утворюють істину, фантазія і смак — красу.[1] |
Хід розвитку будь-якої науки складається з двох різних періодів: спочатку всі наукові дослідження мають описовий характер чи характер систематики; потім вони набувають раціонального чи філософського характеру. Під час першого періоду наукові дослідження обмежуються накопиченням та узгодженням матеріалів, що становлять основу цієї науки. У другому періоді розвитку дослідження вже не обмежуються накопиченням та узгодженням матеріалів, але переходять до причинного зв'язку. Історія всякої науки полягає в еволюції від описового періоду до періоду раціонального.[2] |
Примітки[ред.]
- ↑ Мысли о науке, 1973, с. 29
- ↑ Слово о науке, 1978, с. 31
Джерела[ред.]
- Мысли о науке / В. П. Пономарев. — Кишинев: Штиинца, 1973. — 152 с.
- Слово о науке. Афоризмы. Изречения. Литературные цитаты / Е. С. Лихтенштейн. — Москва: Знание, 1978. — 272 с.