Перейти до вмісту

Джонатан Лівінгстон, мартин

Матеріал з Вікіцитат
(Перенаправлено з Чайка Джонатан)

«Джонатан Лівінгстон, мартин» (англ. Jonathan Livingston Seagull) — повість-притча американського письменника Річарда Баха. Повість розповідає про молодого мартина, який навчився літати, та присвячена самоудосконаленню і самопожертвуванню. Повість була вперше опублікована в 1970 році і швидко стала бестселлером не тільки в США, але й за їхніми межами.

Цитати

[ред.]
  •  

Не вір очам своїм. Бо очам видно лише кайдани, що обмежують нашу свободу. Щоб роздивитися головне, потрібно користуватися розумінням. Ти все знаєш, необхідно тільки зрозуміти це. І тоді відразу стане ясно, як літати[1].

  •  

Сенс життя в тому, щоб досягти досконалості і розповісти про це іншим[1].

  •  

Небеса — не місце і не час, але тільки наша власна досконалість[1].

  •  

Ти можеш знати все що завгодно, але поки ти не довів це на практиці, ти не знаєш нічого[1]!

  •  

Для нас не має існувати жодних меж[1].

  •  

Політ думки і політ вітру та крил — явища рівною мірою матеріальні[1].

  •  

Сіра нудьга, і страх, і злість — ось причини того, що життя настільки коротке[1]!

  •  

Будь-яка цифра — це межа, а досконалість не знає меж[1].

  •  

Після перемоги над простором залишається тільки Тут. А після перемоги над часом — тільки Зараз[1].

  •  

Справжнім є лише той закон, який веде до свободи. Іншого немає[1].

  •  

Ось вона — ціна нерозуміння. Або Бог, або диявол[1].

  •  

Розбийте ланцюги, що сковують вашу думку, і ви розіб'єте ланцюги, що сковують ваше тіло[1].

  •  

Продовжуй пошуки самого себе — ось що тобі потрібно, старайся щодня хоч на крок наблизитися до справжнього всемогутнього Флетчера[1].

  •  

Ми вправі летіти, куди хочемо, і бути такими, якими ми створені[1].

  •  

Не зневіряйся при розставанні. Прощання необхідне для того, щоб ви зустрілися знову. А нова зустріч, через мить чи багато життів, безсумнівна для тих, хто є друзями[1].

  •  

...Ми мусимо позбутись усього, що нас обмежує[1].

  •  

Кожен поворот, якого ти боїшся, — лише порожнеча, яка прикидається нездоланним пеклом[1]!

  •  

Коли знаєш, що робиш, завжди виходить[1].

  •  

Живи так, як ти хочеш, і плати за це потрібну ціну, якою б вона не була[1].

  •  

Помилок не буває. Події, які ми притягуємо в наше життя, якими б неприємними для нас вони не були, необхідні для того, щоб ми навчилися того, чого повинні навчитися. Яким би не був наш наступний крок, він потрібен для того, щоб досягти того місця, куди ми обрали шлях[1].

Примітки

[ред.]