Перейти до вмісту

Цар Плаксій та Лоскотон

Матеріал з Вікіцитат

«Цар Плаксій та Лоскотон» — віршована казка Василя Симоненка, написана у 1961 році.

Цитати

[ред.]
  •  

Цілі дні вони сиділи,
Голосили, та сопіли,
Та стогнали, та ревли,
Сльози відрами лили.[1]

  •  

Він приходив кожний вечір —
Хай чи дощ іде, чи сніг —
До голодної малечі
І усім приносив сміх.[2]

  •  

Хоч Макака був бридкий,
А вона ще гірша,
Їм поет один гладкий
Присвятив ще й вірша.
Стільки там було хвальби,
Так скрасив їх вроду —
Навіть жаби від ганьби
Булькнули у воду![3]

  •  

Так сміявсь — аж заливався,
Аж від реготу качався,
Кулаками очі тер —
Потім лопнув і помер.[4]

  •  

Схочеш сам піти в цей край,
То маршрут запам'ятай:
Треба йти спочатку прямо.
Потім вправо завернуть,
А тоді поміж дубами
Поведе наліво путь.
Після цього вже помалу
Чимчикуй куди попало:
Як од втоми не впадеш —
В цю країну попадеш.[5]

Примітки

[ред.]

Джерела

[ред.]

Симоненко В. А.. Цар Плаксій та Лоскотон // На схрещених мечах. — Київ: Унів. вид-во «Пульсари», 2004. — С. 187–193. — ISBN 966-7671-77-1