Глянь на мене, вітрику, чи гарно прибралась?
Рано до схід сонечка росою вмивалась,
Є у мене листячко, пахучії квіти,
Чому ж мені, вітрику, ой чом не радіти?[1][2]
Аж до моря славонька про мене літає,
Із моєї сипанки смачна страва буде,[1][2]
Скрізь по людях склалася і про мене слава,
Он і в полі, вітрику, кипить моя страва.[1][2]
