Хамітов Назіп Віленович

Матеріал з Вікіцитат
Вікіпедія
Вікіпедія

Назіп Віленович Хамітов (нар. 1963) — український філософ, письменник, психоаналітик.

  • Воля до влади — це вічно голодна влада.
  • Воля до маніпулювання є прагнення до знищення душі людей.
  • Геніальність піднімається до самоутворення, виходить за свої межі і прагне злитися з героїзмом і святістю.
  • Геній, на відміну від таланта, завжди протистоїть своєму часу. Більш того, геній протистоїть часу взагалі. Він прагне вийти з часу у Вічність.
  • Кожна людина — це унікальний Голос Буття, який вправі розраховувати на Відповідь.
  • Є глибинна солідарність речей, спрямована проти людини.
  • Воля до натхнення підносить волю до влади, рятуючи її від деструктивної самотності.
  • Культура — це кайдани Генія.
  • Пізнання і творчість достатньо відчужені одне від одного.
  • Туга — великий руйнівник, але в ній таїться і велика сила, що творить.
  • Під напором волі до всемогутності може відбутися скинення ідеї Бога.
  • У могутності є спокійне споглядання, якого бракує владі.
  • Могутність більше належить стихії Вічності, тоді як влада перебуває в часі.
  • Комп'ютерна цивілізація перетворює знання в інформацію, а пізнання – в інформування.
  • Рід породжує пристрасть, воля — цивілізацію, натхнення — культуру.
  • Щира святковість і незвичайність буття може відкритися нам тільки в акті творчості.
  • Туга шляхетніша за нудьгу.
  • Якщо воля є спрямованість до буття, то натхнення – саме буття.


Джерела[ред.]