У пошуках Дорі
Зовнішній вигляд
«У пошуках Дорі» (англ. Finding Dory) — американський анімаційний пригодницько-комедійний фільм 2016 року.
Гасло постеру: «Незабутня подорож, яку вона напевно забуде.»
Дорі
[ред.]- Привіт, я Дорі, у мене слабка короткочасна пам'ять.
- Пливи далі, не спиняйся, і назад не озирайся...
- [уві сні] Клаус. Клаус, пін'ята готова. Дай зірчастий ключ, я полагоджу.
- Не будь такою Дорі, Дорі.
- Ти втратив щупальце? Ну тоді ти вже не восьминіг, а семиніг. Якщо не забуду перерахую.
- [у відрі з мертвими рибами] Вибачте, буду кліпати, як у вас виходить не кліпати?
- Перепрошую, ви тут не бачили пару вашого віку?.. Тільки може старше, або навіть молодше.
- Вітаю, а ви не знаєте когось хто давно загубив малька,.. схожого на мене?
- Генк! Друже, нам треба в той контейнер дуже.
- Риби добрі, це я - Дорі.
- Гаразд Генк, у тебе сім рук, тоді тобі і карти в руки.
Марлін
[ред.]- [у каліфорнійській течії] Казав я, нормальні риби перетинають океан хіба що один раз! Одненький!
- Молотіть хвостами.
- Це я винен, що її схопили і потягли... в оце хтозна що! А раптом це ресторан!?
- Бекі, урру, урру!
Генк
[ред.]- Нема спогадів - нема проблем.
- Оминай людей, чула? Дітей особливо, бо почнуть мацати.
- Гуляйте двоногі
- Так, у вашої пістрявої компанії три хвилини, і я чухаю звідси у Клівленд, чула?
Бейлі
[ред.]- Виходу нема, їх посадять в акваріум!
Діалоги
[ред.]- Пан Рей: А хто знає навіщо риби мігрують?
- Клас: ...
- Дорі: Ану, невже ніхто не вчив?
- Пан Рей: Міграція це повернення до...?
- Рибка з класу: До берега!
- Дорі: Так!
- Пан Рей: Ні.
- Дорі: Ні...
- Інша рибка з класу: До дна?
- Пан Рей: Ні. Міграція це повернення до дому.
- Рибка з класу: А як ти пом'ятаєш, з такою пам'яттю, що в тебе є сім'я?
- Дорі: Це дуже хороше питання. Я можу пам'ятати речі, які, ну, справді важливі, як те що я маю сім'ю. Я знаю це тому що звідкись же я взялася. У всіх є рідні. Може я не пам'ятаю як їх звуть, які вони, нехай я не можу їх знайти, але... Про що ми говорили?
- Немо: Про мам і тат.
- Дорі: Про мам і тат, звісно. А чому саме про мам і тат? А, точно, це урок. Ой-йой, а чому я? Гаразд. Схоже ви ще юні, проте... добре. Розумієте дітки, коли двоє рибок кохають одне одного...
- Пан Рей: І на цьому ми зупинимося. Дослідники на борт!
- Марлін: Куди ти намагаєшся пливти?
- Дорі: До Смарагда... цієї, як її, Балтики?
- Немо: До Перлини Каліфорнії Моро-Бей?
- Дорі: Так!
- Марлін: Ні! Дорі, це на іншому боці океану.
- Дорі: Тоді поспішаймо!
- Марлін: Чому вічно на краю цього рифу, когось із нас тягне зникнути? Замість милуватися цією красою?
- Дорі: Яка може бути краса якщо я згадала родину?
- Марлін: Ні, годі, ми вже намандрувались, на все життя вистачить, а нормальні риби мандрують для того щоб нікуди потім не смикатись!
- Марлін: Мене плющить! Мене плющить!
- Краш: Я знаю. Кайф, скажи?
- Марлін: Ні, мене зараз розплющить і виверне!
- Краш: Це каліфорнійська течія, тут завжди трясе. Тримай хвилю, чувак! Якщо вивертатиме, будь дружбаном чувак, відповзи на край панцира, і цілься як умога далі.
- нащадок Краша: Це називається «дати ракам їсти»!
- Краш: У яблочко, нащадок!
- Дорі: Ми шукаємо моїх батьків. Вони у Рубіні Атлантики, чи...
- Немо: У Перлині Каліфорнії Моробей.
- Дорі: Точно!
- нащадок Краша: Бувай, жовтоблакитна, бажаю знайти батьків!
- Краш: І не давайте ракам їсти!
- Марлін: Пізно, вони вже ситі.
- Марлін: Дорі, Дорі, Дорі! Ці краби тутешні, і я нутром чую, що вони шикають недарма. Ти можеш розбудити якесь лихо.
- Дорі: Якесь лихо з великим оком, щупальцями та жерлом?
- Марлін: Ну це вже деталі, але в принципі щось таке. Я про те що взагалі не варто... [бачить кальмара] море моє рідне...
- Дорі: Капут.
- Марлін: Ну що ж помилочка вийшла. Ми забираймося, не чіпай нас і ми будемо тобі поклонятися, хочеш збудуємо тобі мавзолей?
- Дорі: Добрий день, хтось чує?
- голос оголошень: Вітаю.
- Дорі: Вітаю?
- голос оголошень: Я Алла Мазур.
- Дорі: О, вітаю Алло! Потрібна допомога!
- голос оголошень: Запрошуємо приєднатися до нас...
- Дорі: О дякую, дякую!
- голос оголошень: ...у досліджені секретів Тихого океану, та дивовижного життя в його глибинах.
- Генк: Це важко, мала. Хіба що... ні, не вийде, це безглуздя.
- Дорі: Про що ти, скажи? Хай буде безглуздя.
- Генк: Знаєш що я думаю, у тебе буде якийсь шанс знайти свою сім'ю, якщо я візьму...
- Дорі: Так! Чудово! Візьмеш мене на пошуки! Це ж і так ясно, давай!
- Генк: Ні-ні-ні, якщо я візьму твій ярлик - я займу твоє місце в вантажівці, а ти тут собі будеш шукати сім'ю. Тому просто відай мені ярлик.
- Дорі: Який ярлик? У мене на плавці ярлик!
- Генк: Ти справді забула про цей ярлик?
- Дорі: Ну от знову - вибач, у мене слабка короткочасна пам'ять.
- Генк: І ти не пам'ятаєш нашу розмову?
- Дорі: Геть зовсім, а про що вона була?
- Генк: Ам... ти хотіла віддати ярлик.
- Дорі: Але він симпатичний, а тобі він нащо?
- Генк: [зривається на крик] ЩОБ ПОЇХАТИ... [пошепки] поїхати у Клівленд.
- Дорі: У Клівленд, хм, про нього різне кажуть, а ти чого туди?
- Генк: Бо якщо я буду тут то мене випустять в океан, а в мене жахливі спогади про те місце. Я хочу жити сам у скляному ящику, і більше нічого. ТОЖ ДАЙ МЕНІ ЯРЛИК!
- Дорі: Не чіпайте мій ярлик!
- Генк: ... Слухай, я тут не працюю, і не маю карти цього місця...
- Дорі: О, карта! Блискуче! Ти ведеш мене до карти, і я дізнаюся де батьки, чудово!
- Генк: ... гаразд, я доставлю тебе родині, а ти даси мені...
- Дорі: ... та що ж я тобі дам, м.. а не хочеш оцей ярлик?
- Генк: [бере Дорі в стакан] Геніально...
- Дорі: Ми вже на місці?
- Генк: Шш, а ну цить.
- Дорі: Генк, як добре що я тебе знайшла, я відчуваю... надію!
- Генк: В соте кажу, надією тут і не пахне.
- Дорі: Ой-йой, а я сказала надія? Вибач. Просто я нервуюсь перед зустріччю з батьками, я не бачила їх.. не знаю скільки, бо в мене слабка короткочасна...
- Генк: ...короткочасна пам'ять, а тепер помовч, добре? Я не люблю пустопорожні базікання, усі ці «Як справи? - Чудово, а у вас? - Чудово!» Роззуй очі - нікому не чудово...
- працівник інституту на телефоні: У мене все чудово, а у вас?
- Бейлі: Моя ехолокація не працює. Я вдарився головою, дуже сильно! Бачиш я розпухла?
- Надія: Вона така і має бути, ти білуха!
- Дорі: Я знаю де мої батьки! Вони в .. як же це, зона відритий .. барабан?
- Надія і Бейлі: Ні, океан.
- ...
- Дорі: Друзі за мною, це шлях у відкритий дирибан.
- Надія і Бейлі: Океан.
- Дорі: Точно!
- Немо: Я вірю Бекі.
- Марлін: Ти віриш Бекі? Бекі жере стакан.
- Марлін: Ти в нормі?
- Немо: Так, щоб робила Дорі тепер?
- Молюск: Яка Дорі?
- Марлін: Хоч хтось обізвався, ми раді зустрічі.
- Молюск: Раді кажете? А я який радий, бо тут роками поговорити ні з ким.
- Марлін: Роками? Ого, але на жаль ми ненадовго, бо нам потрібно...
- Молюск: Та чого ж ненадовго? Тільки звалилися, лишайтесь, розкажіть про себе.
- Марлін: Я б залюбки, але нам із сином треба до карантину, тому...
- Молюск: Мабуть чудово мати сина.
- Марлін: Так звісно..
- Молюск: А у мене сім'ї катма, була одна дівка - гребінка.
- Марлін: Це дуже цікаво, але..
- Молюск: Але в гребінців є очі, і вона видивлялася щось краще. А знаєш які ті очі? Вони заринають у душу і розбивають серце! [починає ревіти] Моя Сока! Де Ти??
- Марлін: [до Немо] І що б тепер зробила Дорі?
- Дорі: Чудово, за мною!
- Генк: Ти в стакані.
- Дорі: Так, тоді я за тобою.
- Марлін: Дорі, знаєш як ми тебе знайшли?
- Дорі: Чекайте, завдяки молюску?
- Марлін: Ні.
- Дорі: Устриці?
- Марлін: Ні.
- Дорі: Хм.. равлику?
- Марлін: Ні.
- Дорі: Може...
- Марлін: Ні.
- Дорі: Тоді...
- Марлін: Не вгадала. Ми довго сушили голови, а тоді Немо сказав - що б зробила Дорі?
- Бейлі: Давай, стрибаємо!
- Надія: Так!
- Бейлі: Один..
- Надія: Так!
- Бейлі: Два..
- Надія: Але ні! Я не зможу там вижити!
- Бейлі: Надія! У мене найпотужніші окуляри в світі.
- Надія: У мене найпотужніші окуляри в світі.
- Бейлі: Я буду твоїми очима.
- Надія: Моїми очима... Але там же стіни!
- Бейлі: В океані жодних стін немає!
- Надія: Немає?
- Бейлі: Це твоя надія, Надіє.
- Надія: Чому ж ти одразу не сказав?!
- Генк: Час починати новий урок.
- мальок з класу: А коли вчитель Рей повернеться з міграції?
- Генк: Якщо він має інстинкт самозбереження то не поспішатиме, а поки що я замість нього.
Джерела
[ред.]- Українське озвучення студії «Le Doyen»