У всякого своя доля

«У всякого своя доля» — вступна частина комедії "Сон" відомого українського поета Тараса Шевченка.

Цитати[ред.]

У всякого своя доля
І свій шлях широкий,
Той мурує, той руйнує,
Той неситим оком
За край світа зазирає,
Чи нема країни,
Щоб загарбать і з собою
Взять у домовину..^[1]

А той, тихий та тверезий,
Богобоязливий,
Як кішечка підкрадеться,
Вижде нещасливий
У тебе час та й запустить
Пазурі в печінки, —
І не благай: не вимолять
Ні діти, ні жінка.^[1]

А той, щедрий та розкошний,
Все храми мурує;
Та отечество так любить,
Так за ним бідкує,
Так із його, сердешного,
Кров, як воду, точить!..^[1]

Усі на сім світі —
І царята, і старчата —
Адамові діти.^[1]

Примітки[ред.]

↑ ^а ^б ^в ^г Сон ("У всякого своя доля..."), 1989, с. 173

Джерела[ред.]

Шевченко Т. Г. Сон ("У всякого своя доля...") // Кобзар. — Київ: Дніпро, 1989. — С. 173. — ISBN 5-308-00287-8

[Сон_("У_всякого_своя_доля...")—1989——173-1] а ^б ^в ^г Сон ("У всякого своя доля..."), 1989, с. 173

[1]