Перейти до вмісту

Усмішка (оповідання)

Матеріал з Вікіцитат
Вперше «Усмішка» була опублікована у журналі «Fantastic»
Вікіпедія
Вікіпедія

«Усмішка» — оповідання американського письменника Рея Бредбері, написане у 1952 році.

Цитати

[ред.]
  •  

Він тупцював на місці... позираючи... на довгу вервечку чоловіків та жінок попереду.[1]Один з натовпу

  •  

- Цей хлопець тямить у мистецтві. Зрозумів? [1]Особистість, яка вирізняється з-поміж інших.

  •  

Чому всі ми стоїмо у черзі?.. Чому всі мусять плювати? [1]Має власну думку, замислюється над тим, що відбувається.

  •  

Жінка усміхалася Тому з картини лагідно й загадково, а він, відповідаючи на її погляд, чув калатання власного серця, немов йому у вухах звучала якась музика.
- Вона гарна, - повторив він. [1]Отримав потужний емоційний поштовх.

  •  

Лише Том стояв принишклий осторонь від розбурханого натовпу. Він поглянув на свою руку. Вона міцно притискала до грудей клаптик полотна, ховаючи його.[1]Зміна світосприйняття під впливом мистецтва.

  •  

Серце Тома билось часто-часто, і земля палила його босі п'яти.[1]

  •  

Том завмер перед картиною, дивлячись на неї. У хлопчиська пересохло в роті.[1]

  •  

Схвильований Том відчував, як прискорено калатало його серце, а земля під босими ногами здавалася йому розпеченою.[1]

  •  

За місто, на поранену воронками дорогу, через поле, через мілку річечку він біг, не обертаючись, і стиснута в кулак рука була захована під куртку. [1]

  •  

За годину він усе ще бачив її, навіть після того, як обережно склав та заховав. Він заплющив очі, і знову у темряві перед ним — Усмішка. Лагідна, щира, вона була там і тоді, коли він заснув, а світ охопила німа тиша, і місяць плив у холоднім небі спочатку вгору, потім униз, назустріч ранку. [1]

Примітки

[ред.]
  1. а б в г д е ж и к л Рей Бредбері. Усмішка. Оповідання. — Навчальна книга Богдан, 2016. — С. 368.