Важко говорити про Пеле, адже я його не бачив [у грі].
Я їм футбол, сплю футболом, дихаю футболом. Я не навіжений, я пристрасний.
Немає нічого такого, чого б я боявся у футболі.
Прикладом тренера для мене буде Пеп. Я по новому навчився грати, коли приїхав до нього в Барселону. З Пепом ми могли годинами обговорювати футбол. Він на крок попереду всіх інших[1].
Якось ми грали з «Осасуною», у якій були великі проблеми в зоні Хаві. Тоді в стартовому складі вийшов Чигринський з його неймовірною лівою ногою. Правою він теж непогано грав, але ліва у нього була просто чарівна. Ми повинні були віддавати Дмитру м'яч, а він доставляти його Хаві. Однак Чигринський вирішив довгими діагоналями пару раз закинути на Златана, причому з одного з цих пасів Ібра мало не забив. У підсумку, Гвардіола зняв Чигринського в перерві, так як він руйнував ігрову модель Пепа[2].