Перейти до вмісту

Трушкіна Ірина Олександрівна

Матеріал з Вікіцитат
Ірина Трушкіна
Ірина Трушкіна (№ 3) і Тетяна Козлова (№ 4) у складі турецького клубу «Нілуфер» (Бурса)
Стаття у Вікіпедії

Ірина Олександрівна Трушкіна (3 грудня 1986, Біла Церква, Київська область) — українська волейболістка, центральна блокуюча. Гравець національної збірної[1]. Учасниця трьох чемпіонатів Європи. Переможець європейської волейбольної ліги 2017 року.

Цитати

[ред.]
  •  

... багато хто з нас не замислювалися про найелементарніші прибирання після святкувань. Давайте допоможемо нашій Землі жити, а не виживати. При кожній прогулянці не полінуйтеся взяти пару сумок, пакетів (не у всіх є біо, думаю це не біда, якщо винести з лісу купу пляшок, паперів, пластика)... — Про захист оточуючого середовища[2]

  •  

Виступ збірної України на цьому чемпіонаті Європи, я розцінюю, як вдалий. Перед стартом турніру спеціалісти говорили, що ми реально ні на що не можемо розраховувати і на континентальну першість ідемо у ролі статистів. Хоч ми тут і не перемогли жодного разу, думаю, спеціалісти помилялися. Я вважаю, що з командою Росії ми виглядали достойно, добре відіграли зі збірною Болгарії. Нам справді не вистачило десь фарту, трішки ми, можливо, десь не допрацювали. Перед матчем з Туреччиною у мене склалося враження, що ми набрали необхідні кондиції і готові були ще грати і грати. Якби б ми пройшли Туреччину і пішли далі. Мені здається, ми б там ще показали себе. Шкода, що так усе закінчилося. — Про участь збірної України на чемпіонаті Європи 2017 року[3]

  •  

Сучасний чемпіонат України ніяк не порівняти з тим, в якому грали ми в 2004, 2005 роках. Та й раніше. Той чемпіонат був такий, що можна було поборотися практично з кожною командою. А зараз наш рівень волейболу трохи насторожує і за нього дуже тривожно і сумно, якщо чесно. Молодь приходить, але її дуже мало, і дуже мало хороших дитячих тренерів. Чому? Тому що для них немає ніякої мотивації. Оплата праці, як я розумію, невисока, і ніхто не хоче витрачати свої сили. — Про український волейбол[4]

  •  

Взяти вдалося дуже багато. Він ще працював з нашою Іриною Жуковою, Сподіваюся всі її пам'ятають. Для мене вона кумир у роботі, хоч і грала на іншій позиції. Я дуже нею захоплююся. Задоволена тим, що вдалося з нею пограти. Згадували з Капрарою разом ті часи. Після сезону з Джованні, за місяць-півтора що ми були разом, реально можна йти в тренери — інформації отримано величезну кількість, тільки бери і користуйся. — Про італійського тренера Джованні Капрару і українську волейболістку Ірину Жукову[4].

  •  

У деяких команд немає навіть коштів на лікаря і масажиста, бо це мають бути різні люди. Не може один фахівець виконувати дві функції. Ось як у нас в лікарнях — є окуліст, травматолог. Так само є і окремо масажист, доктор, перший тренер, другий тренер... — Про українські волейбольні клуби[4].

  •  

В Італії мріяла пограти ще з часів Жукової, цей чемпіонат завжди був сильний. Але мені здається, що вже через свій вік не вдасться потрапити. Всі ж шукають завжди молодих, перспективних. — Про найсильнішу волейбольну лігу[4].

  •  

... найкраща допомога медикам і близьким — це сидіти вдома — Про коронавірус[5]

Примітки

[ред.]