Таганріг
Таганріг, також Таганрог (рос. Таганрог) — місто обласного підпорядкування в Ростовській області Російської Федерації, порт на північно-східному березі Таганрозької затоки Азовського моря. Входить до складу українського етнокультурного краю Донщини. Населення — 254,8 тис. мешканців (2013). До 1924 року місто перебувало у складі Радянської України.
Цитати
[ред.]1926 року українці становили понад 70 відсотків населення Таганрозького округу. Але більшовицькій владі не потрібні були українські етнічні райони у Російської Федерації. Українці не мали тут своїх шкіл, засобів масової інформації, бібліотек, культурних установ. |
|||||
В 1926 году украинцы составляли более 70 процентов населения Таганрогского округа. Но большевистской власти не нужны были украинские этнические районы в Российской Федерации. Украинцы не имели здесь своих школ, средств массовой информации, библиотек, культурных учреждений[1]. | |||||
— Аргумент |
Моє рідне місто і всі навколишні села — це етнічна українська територія, яка була заселена вихідцями з південної Чернігівщини та Полтавщини, там навіть говірка була полтавська. Моя бабуся народилася на Чернігівщині, а потім дівчиною приїхала в село Носівка під Таганрогом. У цьому місті навіть у 1918 році пройшов перший з'їзд компартії України. І Таганріг (це місто я називаю саме так, а не на російський кшталт), і Шахти (місто в теперішній Ростовській області) були у складі України. А 1924 року їх передали Росії. До 1933–го там діяли українські школи. В українській школі навчалися мої старші двоюрідні брати. А коли я народився, вже української школи не було. Тож навчався в російській. Але вдома завжди розмовляли українською, на перервах — теж. Тільки на уроках відповідали російською. І всі звичаї, всі пісні в нас були українські[2]. |
|||||
— Олександр Пономарів |