Сулима Микола Федорович
| Микола Сулима | |
 Стаття у Вікіпедії
|
Мико́ла Фе́дорович Сули́ма (15 серпня 1892 — 1955, Ухта) — український мовознавець.
Цитати
[ред.]У Харк[івській] наук[ово]-дослід[ній] Катедрі мовознавства від 1921 р. — аспірант, від 1925 р. — науковий співробітник, а від 1929 р. — керівник Секції української мови. Від 1930 р. — дійсний член і керівник Сектору живої української мови Харківськ[ої] філії наук[ово]-дослід[ного] Інституту мовознавства. Працює переважно коло української синтакси, досліджуючи з синтаксично-фразеологічного погляду мову українських письменників ХІХ-ХХ ст[1]. — З автобіографії (27 листопада 1930 р.) |
Примітки
[ред.]- ↑ Автобіографії, 2015, с. 392
Джерела
[ред.]- Самі про себе. Автобіографії українських митців 1920-х років/ Упоряд. Раїса Мовчан. — Київ: Кліо, 2015. — 640 с. — ISBN 978-617-7023-36-3
