Жермена де Сталь: відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
Dimant (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
|||
Рядок 16: | Рядок 16: | ||
| Оригінал = |
| Оригінал = |
||
}} |
}} |
||
* Аморальність серця є доказом обмеженості розуму. |
|||
* Вищі посади схожі на круті скелі: одні тільки орли та плазуни піднімаються на них. |
|||
* Головна сутність любові — [[довіра]]. |
|||
* Як тільки зникає мрія, то це значить, що її місце займає реальність. |
|||
* Кохання — це егоїзм удвох. |
|||
* Непереборне бажання бути щасливим включає в себе всі інші бажання. |
|||
* Розчарування, посміхаючись, йде позаду ентузіазму. |
|||
* Чому тільки не повірять люди, коли їм цього дуже хочеться. |
|||
== Джерела == |
== Джерела == |
Версія за 20:00, 10 червня 2015
Жермена де Сталь | |
Стаття у Вікіпедії | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Анна-Луїза Жермена Неккер, баронеса де Сталь-Гольштейн (фр. Anne-Louise Germaine Necker, baronne de Staël-Holstein; 22 квітня 1766 — 14 липня 1817) — французька письменниця, дочка міністра фінансів Франції Жака Неккера.
Цитати
Усе зрозуміти — це все пробачити. |
- Аморальність серця є доказом обмеженості розуму.
- Вищі посади схожі на круті скелі: одні тільки орли та плазуни піднімаються на них.
- Головна сутність любові — довіра.
- Як тільки зникає мрія, то це значить, що її місце займає реальність.
- Кохання — це егоїзм удвох.
- Непереборне бажання бути щасливим включає в себе всі інші бажання.
- Розчарування, посміхаючись, йде позаду ентузіазму.
- Чому тільки не повірять люди, коли їм цього дуже хочеться.
Джерела
- Мудрість віків: вибр. афоризми / упоряд. М. О. Пушкаренко. — К.: Богдана, 2009. — С. 36.