Слюз Тетяна Ярославівна
Слюз Тетяна Ярославівна | |
Стаття у Вікіпедії |
Тетя́на Яросла́вівна Слю́з (9 квітня 1965, Львівська область) — український держслужбовець і політик. Член партії Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина», входить до Центральної контрольно-ревізійної комісії[1]. Голова Державної казначейської служби України.
Цитати
[ред.]«З четвертого кварталу 2008 року настала страшна світова фінансова криза. На єдиному казначейському рахунку я її відчула лише через півроку. Спочатку падає економіка, пізніше за результатами кварталу зменшились надходження податків. Відповідно, через півроку стали помітні проблеми із залишками коштів на єдиному казначейському рахунку. |
«Є така неофіційна інформація, але офіційних даних не маю, тому не можу підтвердити чи спростувати. У нас після закінчення кожного бюджетного дня надходила інформація з регіональних казначейств, на яку суму надійшло платіжних доручень. Я бачила залишок коштів на єдиному казначейському рахунку і по формулі в процентному відношенні незахищені статті видатків проплачували в рамках наявного фінансового ресурсу. Захищені статті видатків, включаючи позику Пенсійному фонду для виплати пенсій, ми виплачували день в день, жодного збою не було, незалежно від регіону. |
«Окрім державної служби я більше ніде не працювала. Після закінчення Львівського університету імені Франка в 1987 році я почала працювати на декретному місці інспектором відділу доходів одного з райцентрів на Львівщині. Коли утворилася податкова 2 липня 1990 року, я перейшла в органи податкової служби, пройшла всі щаблі. В 2004 році мене призначили заступником голови Тернопільської обласної податкової адміністрації. Та через одинадцять місяців мене звільнили... керівництво ДПА в Києві ухвалювало рішення». — про те, що до 2005 року працювали в Тернополі, а потім кар’єра стрімко пішла в гору - опинилися на роботі в Мінфіні, і в Держказначействі Тетяна Слюз: Такої катастрофи, як зараз, в часи Тимошенко не було (13 березня 2013 року) |
«Так. Це було не правильно, так звільнили багато фахових людей, хоча у нас працювало і багато випадкових. Треба ж було дивитися на роботу, а не всіх й одразу». — про звільнення після Помаранчевої революції Тетяна Слюз: Такої катастрофи, як зараз, в часи Тимошенко не було (13 березня 2013 року) |
«...потім казала цим людям, бачите, аби ви мене тоді не звільнили, я б не опинилася в Києві. Я спочатку з колегами прийшла працювати в міністерство фінансів. Пізніше міністр Віктор Михайлович Пинзеник, з яким ми були знайомі ще з часів, коли він викладав у Львівському університеті, запропонував мені очолити казначейство міста Києва. Довго не пропрацювала, оскільки в серпні 2006 року влада знову змінилась й мене виставили, вже чисто з політичних мотивів. |
«До моменту призначення головою казначейства я з нею знайома не була. Познайомились вже по роботі, спілкувались на нарадах. Мені з Тимошенко було дуже комфортно працювати. Вона закінчила «кібернетику», склад розуму дуже швидкий. Ми дуже оперативно вирішували всі питання, особливо один одному допомагали під час кризи. Ми з нею могли спілкуватись і вночі, був прямий телефон, могла мені зателефонувати і в першій годині ночі. Були моменти, коли вона вилітала в поїздки по областях, а я бачила критичну ситуацію в бюджеті, то ми в аеропорту «Борисполі» в третій і четвертій ночі проводили наради. Не тільки вона зі мною, а й керівники митниці, податкової й Мінфіну. |
Примітки
[ред.]