Службовий роман

«Службовий роман» — кінокомедія Ельдара Рязанова.

Калугіна Людмила Прокопівна

	Справою треба займатися серйозно або не займатися нею взагалі... — з приводу недоробленого звіту Новосельцева
	Делом надо заниматься серьёзно или не заниматься ним вообще...

Новосельцев Анатолій Єфремович

	Йди! І не смій мазати стілець виховательки клеєм! Чуєш? — відводячи молодшого сина до дитсадка
	Шагай! И не смей мазать стул воспитательницы клеем! слышишь?

	Ми вас любимо... Глибоко в душі... Десь дуже глибоко... — звертаючись до Калугіної, яка плаче
	Мы вас любим… в глубине души… где-то очень глубоко…

	Віро, визвіть до мене, будь ласка, найсвітлішу голову нашої з вами сучасності... Як кого? Новосельцева звісно... — вдаючи з себе Калугіну
	Вера, вызовите ко мне, пожалуйста, самую светлую голову нашей с вами современности... Как кого? Новосельцева разумеется...

Діалоги

	Новосельцев: Навіщо ти їв пластилін? Син: А я його з цукром їв. — розмова з молодшим сином
	Новосельцев: Зачем ты ел пластилин? Син: А я его с сахаром ел.

	Новосельцев: Людмило Прокопівно, ви любите збирати гриби? Калугіна: Що? Новосельцев: Гриби збирати? Пі-пі-підберезовики, пі-пі-підосиновики, пі-пі-підопеньки... Калугіна: Ні, я до цього байдужа. Новосельцев: Я вам щиро співчуваю. Це дивовижно — збирати гриби! ви знаєте... це... Візьмемо, наприклад, опеньки... вони ростуть на пнях... Якщо прийти в ліс, і тобі пощастить з пнем, то можна набрати цілу гору... пнів... о... опеньок... — спроба зав'язати розмову з Калугіною
	Новосельцев: Людмила Прокофьевна. вы любите собирать грибы? Калугина: Что? Новосельцев: Грибы собирать? По-по-подберёзовики, по-по-подосиновики, по-по-подопята... Калугина: Нет, я к этому равнодушна Новосельцев: Я вам искренне сочувствую. Это удивительно — собирать грибы! Вы знаете... это... Возьмём, к примеру, опята... Они растут на пнях... Если прийдёшь в лес, и тебе повезёт с пнём, то можно набрать целую гору... пней... о... опят...