Самопізнання

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Самопізнання — це своєрідний механізм пізнавальної діяльності людини, в основі якого лежить процес рефлексії. Процес самопізнання вимагає від суб'єкта значних зусиль, невпинної праці над собою, дозволяє відкрити себе, виявити свої позитивні якості, можливості та задатки, які потім шляхом самовиховання людина зможе перетворити в здібності, а талант — у стійку рису характеру. Націленість людини на пізнання своїх фізичних, психічних можливостей, свого місця в соціумі складає сутність самопізнання.

Цитати[ред.]

  •  

Самопізнання — для одних — довгий шлях до істини, для інших — найкоротший шлях до неуцтва[1].

 

Самопознание — для одних — долгий путь к истине, для других — кратчайший путь к невежеству.

  Євген Головаха

Примітки[ред.]

  1. Завдання кожного громадянина. — «День», №144, 13 серпня 2010


Bookmark-new.svg