Рік розпусти Клауса Отто Баха

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рік розпусти Клауса Отто Баха

«Рік розпу́сти Кла́уса О́тто Ба́ха» — роман української письменниці Ярослави Литвин, уперше опублікований 2021 року у видавництві «Фабула». Дипломант конкурсу «Коронація слова» (2019) у номінації «Роман».

Цитати з роману[ред.]

Автор[ред.]

  •  

…помилки — річ досить умовна. Що одному добре, то іншому теж добре, але соромно[1].

  •  

…істина не в тому, що не помиляється лише той, хто нічого не робить. А саме той, хто нічого не робить, помиляється найбільше[1].

  •  

Для себе він розсудив ніколи не вважати свої дії чи рішення помилкою. І від того став напрочуд, на власну думку, щасливою людиною[1]. — про Ленца Штрауба

  •  

Він ніби зрозумів, що гріб у зовсім іншому напрямку від своєї пристані обітованої, думав, любив жуйку Love is зі смаком полуниці й бананів. Хоча насправді любив зовсім не жуйку, а полуниці й банани[2].

  •  

Клауса Отто Баха вчили бути слухняним. Як він потім сам здогадався, слухняність вигідна всім, крім тебе самого. Проте так виникає менше соціального навантаження — ти просто робиш те, чого від тебе очікують. Менше тертя, менше подряпин.
Тому насправді Клаусові Отто подобалося бути слухняним. І ця слухняність ніколи не призводила до надмірної спостережливості за світом. Ті, кого везуть, не стежать за дорожніми знаками[3].

Цитати про роман[ред.]

  •  

Ця книжка інтригує вже з назви. Бо читач замислюється: чому тільки рік, адже хочеться більше? З одного боку, це пристрасна еротична сага про звабливі жіночі ноги в чорних колготках. З іншого, це історія про закомплексовану людину, яку штовхають до дій власні демони в голові. А в сумі — це ще й цікавий, дотепний погляд на Україну збоку, очима прибульця-іноземця, якому все в нас здається дивним і не до кінця нормальним. Словом, це не просто вдалий роман, а й готовий сценарій для трагікомічного й дрібку еротичного серіалу. Сподіваюся лише, що його герой не стане наступним президентом[4].

  Андрій Любка
  •  

Якщо герой роману стверджує, що уміє бачити прекрасне у звичайному, сам роман постійно випинає комічне й неприродне (а інколи — повторне) в тому, що в Україні звикли вважати буденним і природним[5].

  — Ганна Гнєдкова

Примітки[ред.]

Джерела[ред.]

  • Ярослава Литвин. Рік розпусти Клауса Отто Баха. — Харків: Фабула, 2021. — 272 с. — ISBN 978-617-09-6549-3


Bookmark-new.svg