Північна Македонія

Північна Македонія (мак. Северна Македонија) — держава в Центральній Європі. Офіційна назва — Республіка Північна Македонія. До 2019 року носила назву Республіка Македонія, яку довелося змінити на теперішню в рамках Преспанської угоди.

Цитати

Практично відразу після виходу республіки зі складу Югославії Македонія перетворилася на політичний пазл, який достатньо складно розв’язати. Він включав, з одного боку комплекс внутрішніх проблем (взаємини між македонською і албанською громадами), з іншого проблеми у двосторонніх відносинах по лініях «Скоп'є-Софія, Скоп'є-Афіни, Скоп'є-Бєлград»^[1]. — Головин Д. О., Скляров С. А. Новый македонский вопрос: современный этап развития

	Ми століттями використовували цю назву, щоб спробувати провести межу між нами як народом та навколишніми народами – болгарами, сербами, греками, албанцями. Слово «Македонія» для нас – це не просто слово, назва чи держава. Слово «Македонія» – це частина нашої історії, це частина нашої літератури, це частина наших дитячих казок, це частина наших пісень. Воно дуже важливе для нашої ідентичності. Тож, якщо ми виключимо слово «Македонія» з нашої назви, ми фактично створимо кризу ідентичності... і знову відкриємо столітні дебати про те, хто ці люди, які тут живуть^[2].
	— Денко Малескі (македонська: Денко Малески; нар. 1946), був першим міністром закордонних справ країни

	Ідея Місіркова про окрему (слов'янську) македонську державність була реалізована під час Другої світової війни комуністичним рухом як частина вирішення югославського національного питання. Нова македонська суміш, що існувала як тенденція до подолання грецького, сербського та болгарського впливів, нарешті вийшла на поверхню. Народилася нова македонська нація^[3].
	— Денко Малескі

	Ідея про те, що Александр Македонський належить нам, виникла лише в головах деяких сторонніх політичних груп! Ці групи були незначними в перші роки нашої незалежності, але велика проблема полягає в тому, що старі балканські нації... навчилися легітимізувати себе через свою історію. На Балканах, якщо ви хочете бути визнаними як нація, вам потрібна історія 2000 чи 3000 років. Тож, оскільки ви [греки] змусили нас вигадати історію, ми її вигадали!... Ви змусили нас потрапити в обійми крайніх націоналістів, які сьогодні стверджують, що ми є прямими нащадками Александра Македонського^[4].
	— Денко Малескі

	Ми з різних країн, Туреччина та Північна Македонія. Але ні наше серце, ні наша мечеть не мають країни. Наші серця єдині, наша мечеть єдина. Насправді, для нас, мусульман, навіть наші розбіжності існують заради єдності. Ми так вважаємо. (...) Остання ланка додана до ланцюга щастя.^[5] — Промова з мінарету мечеті Охридського Алі-паші, яку відновило Генеральне управління фондів, тоді пролунав перший заклик до молитви через 107 років. Мінарет був зруйнований під час бомбардувань Балканських воєн.
	Türkiye ve Kuzey Makedonya olarak farklı ülkeleriz. Lakin ne gönlümüzün ne mescidimizin, ikisinin de ülkesi yoktur. Gönlümüz birdir, mescidimiz birdir. Hattı zatında biz Müslümanlar için farklılıklarımız dahi birlik içindir. Biz öyle inanırız
	— Ахмет Місбах Демірджан (Ahmet Misbah Demircan)

	Наша країна невелика, можливо тому, що апетити сусідів великі!
	Нашата земја е мала, можеби затоа апетитите на соседите се големи!^[6]
	— Бошко Перинський

	[Ця] країна – і я рішуче налаштований назвати її Македонією – має повне право на існування. Населення переважно македонське, з особливою мовою, культурою та історією . Вона бідніша за деякі інші старі югославські республіки, але значно багатша за Албанію. Люди цивілізовані, дружелюбні та високоосвічені. Навіть мій гід мав ступінь магістра ділового адміністрування... Відтепер я називатиму нашого шановного партнера по ЄС «колишнім османським володінням Греції»^[7].
	— Девід Кемерон, 2003

	Ваші предки прийшли до Македонії та решти Еллади і завдали нам великої шкоди, хоча ми раніше не завдали їм жодної шкоди. Мене було призначено вождем греків, і, бажаючи покарати персів, я прибув до Азії, яку я відібрав у вас^[8]. — Лист Александра Македонського до Дарія III, короля Персії, у відповідь на прохання про перемир'я
	— Александр Македонський

Примітки

↑ Journal of international analytics 11(2): 2020 Головин Д. О., Скляров С. А. Новый македонский вопрос: современный этап развития
↑ Europe and the Recognition of New States in Yugoslavia (2005), p. 168.
↑ The Macedonian Question and the Macedonians: A History (2021), pp. 83–84.
↑ The Macedonian Question and the Macedonians: A History (2021), pp. 180–181.
↑ Ohri Ali Paşa Camisi'nden 107 yıl sonra ezan okundu
↑ На Бош (IV)
↑ "The Macedonian job" (10 September 2003), David Cameron Diaries, United Kingdom: The Guardian
↑ Лист цитований в «Анабасисі Александрійському» Арріана, книга II 14, 4; перекладено як «Анабасис Александра» П. А. Брантом для Класичної бібліотеки Леба.

Поділіться цитатами з вашими друзями:

[1] Journal of international analytics 11(2): 2020 Головин Д. О., Скляров С. А. Новый македонский вопрос: современный этап развития

[2] Europe and the Recognition of New States in Yugoslavia (2005), p. 168.

[3] The Macedonian Question and the Macedonians: A History (2021), pp. 83–84.

[4] The Macedonian Question and the Macedonians: A History (2021), pp. 180–181.

[5] Ohri Ali Paşa Camisi'nden 107 yıl sonra ezan okundu

[6] На Бош (IV)

[7] "The Macedonian job" (10 September 2003), David Cameron Diaries, United Kingdom: The Guardian

[8] Лист цитований в «Анабасисі Александрійському» Арріана, книга II 14, 4; перекладено як «Анабасис Александра» П. А. Брантом для Класичної бібліотеки Леба.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]