Попович Павло Романович

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Попович Павло Романович
Wikipedia-logo.svg Стаття у Вікіпедії
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Попович Павло Романович (1930 — 2009) — український радянський льотчик-космонавт № 4, перший космонавт-українець.

Цитати[ред.]

  •  

Якщо уважно проаналізувати, космонавтика походить з України. Лишень подивіться: Кибальчич, Кондратюк, Корольов, Челомей, Янгель, Глушко... Українці зробили величезний внесок у розвиток світової космонавтики. І я україниець, до того ж перший український космонавт, і я пишаюся цим.

  •  

Я охрещений, тож перебування у космосі тільки посилило мою віру в бога. Ми мали змогу на власні очі побачити макрокосм... Відчуття твоєї мізерності й величі навколишнього простору переконують: щось тут та є! А що — не знаю. Одні називають його богом, інші — центром світостворення, треті — небесним розумом. Головне, що існує вища за нас сила, незбагненна і величніша. Тож бог є, він усе бачить, і те, що відбувається на землі, то з його волі, бо ми забули його та перестали шанувати.

  •  

Першою піснею, яка пролунала на орбіті під час нашого польоту, була чудова українська лірична пісня «Дивлюсь я на небо та й думку гадаю...». Правда, далі я її дещо перефразував: «...ось я сокіл, і ось я літаю!». Тоді Ніколаєв затягнув російську пісню про Волгу. Хоча взагалі, «Соколом» був він, а я мав кодове ім’я «Беркут».

Джерела[ред.]