Попович Павло Романович
Попович Павло Романович | |
Стаття у Вікіпедії | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Попович Павло Романович (1930 — 2009) — український радянський льотчик-космонавт № 4, перший космонавт-українець.
Цитати
[ред.]Я охрещений, тож перебування у космосі тільки посилило мою віру в бога. Ми мали змогу на власні очі побачити макрокосм... Відчуття твоєї мізерності й величі навколишнього простору переконують: щось тут та є! А що — не знаю. Одні називають його богом, інші — центром світостворення, треті — небесним розумом. Головне, що існує вища за нас сила, незбагненна і величніша. Тож бог є, він усе бачить, і те, що відбувається на землі, то з його волі, бо ми забули його та перестали шанувати. |
Першою піснею, яка пролунала на орбіті під час нашого польоту, була чудова українська лірична пісня «Дивлюсь я на небо та й думку гадаю...». Правда, далі я її дещо перефразував: «...ось я сокіл, і ось я літаю!». Тоді Ніколаєв затягнув російську пісню про Волгу. Хоча взагалі, «Соколом» був він, а я мав кодове ім’я «Беркут». |