Полозкова Віра Миколаївна

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Віра Миколаївна Полозкова
Вера Полозкова 1.jpg
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Віра Миколаївна Полозкова (нар. 1986) — російська поетеса, акторка.

Цитати[ред.]

  • Мені найбільше подобаються області, де кожен — індивідуальність і не може бути переможених і переможців[1].
  • Всіх своїх колишніх коханих я не забуваю. Пам'ять про них зберігається в моїй підсвідомості, ні, не в підсвідомості — в кістках. Кожен наступний коханий робить мене ще сильніше[1].
  • Прошу тебе, нагадай, що я більше не хочу тебе бачити, ніколи більше не хочу бачити. І приїжджати я більше не буду — не зможу[1].
  • Познач свою присутність в будинку хоча б якось, хоча б через інформаційний простір[1].
  • Я постійно гублюся в житті і не в змозі що-небудь змінити[1].
  • Неможливо не впізнати[1].
  • Можна втекти від чужих насмішок і знущань, але куди ти дінешся від власного самокатування і самобичування, яке безжально роздирає тебе зсередини[1].
  • Найбільше розчарування — це розчарування в коханій людині. І коли воно трапляється, то сумно помічаєш — любов пройшла[1].
  • Я дивуюся своєму вмінню любити так самовіддано і так віддано. Люди вважають, що це дар Бога, а мені здається — це прокляття[1].
  • Білизна, мотузка через весь двір — чудовий антураж одеського дворика[1].
  • Мрію про нічну сорочку. Більше нема про що — через те, що все інше є або від того, що не вистачає фантазії на більше[1]?

Примітки[ред.]


Bookmark-new.svg