Пліній Молодший

Матеріал з Вікіцитат
Цей термін має також інші значення. Див. Пліній


Пліній Молодший
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Гай Пліній Цецілій Секунд (лат. Gaius Plinius Caecilius Secundus) (62 — бл. 114) — давньоримський політичний діяч, письменник, адвокат. Племінник і прийомний син Плінія Старшого.

# А Б В Г Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я


Цитати[ред.]

Є[ред.]

  • Є деяка насолода і в печалі, особливе якщо ти виплачешся на грудях у друга, який готів або похвалити твої сльози, або вибачити їх.

К[ред.]

  • Книжки слід не прочитувати, але читати і перечитувати.

Л[ред.]

  • Лицемірне кохання гірше ненависті.
  • Люди за своєю природою допитливі; і нічим не прикрашене знайомство з фактами спокушає навіть тих, хто із задоволенням слухає балакучі небилиці.

Н[ред.]

  • Натовп тільки від численності своєї набуває якогось великого колективного здорового смислу, і ті, в кого окремішньо розуму небагато, опинившись укупі, мають його доволі[1].
  • Ніщо так не підкреслює світло, як тінь.

П[ред.]

  • Погано, якщо влада випробує свою силу на образах; погано, якщо повага здобувається жахом; любов'ю набагато скоріше, ніж страхом, доможешся того, чого хочеш.
  • Про смаки не сперечаються.

С[ред.]

  • Слід читати багато, але не багато що.
  • Справді шляхетний той, хто легко прощає помилки людей і водночас так боїться вчинити щось лихе, ніби він ніколи нікого не прощав[2].

Я[ред.]

  • Як в людині, так і в державі найтяжча хвороба та, що починається з голови.
  • Якийсь особливий чар є у живому голосі[3].

Примітки[ред.]

Джерела[ред.]