Петро Конашевич-Сагайдачний
| Петро Конашевич-Сагайдачний | |
.jpg)
| |
 Стаття у Вікіпедії
| |
 Роботи у Вікіджерелах
| |
 Медіафайли у Вікісховищі
|
Петро́ Кононович Конаше́вич-Сагайда́чний (бл. 1582 — 1622) — український полководець і політичний діяч, гетьман Війська Запорізького.
Про Конашевича-Сагайдачного
[ред.]Сагайдачний був наділений надзвичайною мудрістю і, окрім того, — великою відвагою, бравадою та нехтуванням життям; перший ішов у бій, останній його покидав… Петро Сагайдачний, вождь запорізьких козаків, за життя завжди мав славу завдяки своїм чинам на суші і на морі. Був мужем, який мав гострий розум, що рідко зустрічається, незвичайно зрілі судження, також надзвичайну старанність у словах і ділах.[1] |
|||||
| — Шимон Старовольський, польський історик («Сарматські воїни», 1631) |
Сагайдачний — це прізвисько, що походить від слова «сагайдак» — шкіряна сумка або дерев'яний футляр для стріл; вживається також у значенні «лук». Сагайдачним Петро Конашевич був названий за відмінну стрільбу з лука, і навіть на єдиному прижиттєвому портреті він зображений з сагайдаком за спиною. Це зображення дає можливість краще уявити зовнішність гетьмана й останні роки його життя. Йому на вигляд років 50. Довгасте обличчя, рівний ніс, густі вуса та борода. Від гетьмана ніби віє спокоєм та урочистістю, мимоволі згадуєш характеристику дану Конашевичу одним сучасником: «муж рідкісної мудрості та зрілого судження у справах»[2]. |
|||||
| — о. Юрій Мицик, Сергій Плохій |
Примітки
[ред.]- ↑ Сас П. М. Петро Конашевич-Сагайдачний: Молоді роки. – К., 2006. – С. 27–28
- ↑ Козаки , 2022, с. 211
Джерела
[ред.]- о. Юрій Мицик, Сергій Плохій. Як козаки Україну боронили. Видання 2-ге. — Київ: Кліо, 2022. — 368 с. — ISBN 978-617-7755-66-0