Персі Біші Шеллі
Персі Біші Шеллі | |
![]() | |
![]() | |
![]() | |
![]() |
Пе́рсі Бі́ші Ше́ллі (англ. Percy Bysshe Shelley; *4 серпня 1792 — †8 липня 1822) — англійський поет епохи романтизму.
Цитати
[ред.]Єдиний світ без рум'ян — співчуття друга — Шеллі високо цінував дружбу з Дж. Байроном[1] |
- Однак і відчай тут погідний,
Як сонце й леготи-вітри;
Упав би, мов хлоп'я самітне,
Й сльозами цілий вік жури,
Що ніс у серці до пори,
Я б вилив, — поки смерть приспала
Мене б, мов сон, і, не старий,
Відчув: холону я помалу,
А море хай би спів прощально дарувало.
- (Станси, написані в зажурі біля Неаполя // С. 46)
Осінній подуве, о буйний вітре! |
О, ти, що всюди вієш, вільний духу! |
Поет - це соловей, який співає в темряві, щоб солодкими звуками розвіяти свою самотність[1] |
Поети правлять світом — Шеллі відчував себе сильним, здатним на великі справи[1]. |
Нащо, люди, лан орать |
- Таємна тінь невидимої сили
Невидимо витає поміж нас,
То тут, то там шугає раз у раз,
Мов легіт поміж квітів легкокрилий.
Як місяць сяйво ллє на падоли й на схили —
Імлисто кожному сяйне,
В обличчя, в душу зазирне, —
Як вечір, що згорів, та ще не згас,
Як світло зоряне в хмаринах,
Як пісня в пам'яті глибинах,
Як річ, котрій і так нема ціни,
Стократ дорожчає від чару-таїни.
- (Гімн духовній красі // С. 37—38)
- Хамелеону — світло, барви,
Поету — слава і любов.
- (Засторога // С. 53)
Якщо я завтра момру, знайте, що я прожив більше за мого батька. Мені 90 років! — Слова Шеллі назадовго до своєї смерті[1]. |
Висловлювання про П.Б. Шеллі
[ред.]«Великий Шеллі!» — говорять англійці про свого поета[1]. |
«Персі Шеллі — Серце сердець» — викарбовано латинською мовою на мармуровому надгробнику П. Шеллі [1]. |
Джерело
[ред.]- Шеллі, Персі Біші. Поезії / Упоряд., перекл. з англ. Олександра Мокровольського. Передм. Соломії Павличко. — К.: Дніпро, 1987. — 142 с.
- Зарубіжна література. Частина 2, 5 клас. /Півнюк Н.О., Чепурко О.М. Гребницька Н.М. — К.:"Просвіта". 2002. — 320 с. ISBN 966-7115-29-1