Пародія
| Пародія | |
| |
 Стаття у Вікіпедії
| |
 Медіафайли у Вікісховищі
|
Пародія — 1. Сатиричний літературний, музичний і т. ін. твір, що використовує які-небудь риси іншого твору, а також його форму.
2. Сатиричне, іронічне наслідування кого-, чого-небудь.
3. Невдале, лише зовнішнє наслідування чого-небудь, яке перекручує суть того, що наслідують.[1]
Цитати[ред.]
| — Наука і життя, 6, 1959, 47 |
Важко було зрозуміти, чи це справжня розмова, чи Безрукий декламував пародію на якусь промову.[1] |
|||||
| — Олександр Копиленко, Вибр., 1948, 16 |
Чи потребує ж особливого роз'яснення, що свавільна і жартівлива пародія одного Фрейлігратового вірша, зроблена комічною основою Атта Троля, зовсім не має на меті зневаги поета?[1] |
|||||
| — Леся Українка, IV, 1954, 134 |
Штука, котра не є культом красоти і гармонії, перестає бути штукою, є пародією, карикатурою, дегенерацією штуки.[1] |
|||||
| — Іван Франко, XVI, 1955, 295 |
Примітки[ред.]
Джерела[ред.]
- Редактори: А. В. Лагутіна, К. В. Ленець. Словник української мови. Том 6, П — Поїти. К.: Видавництво «Наукова думка»,1975. — 832с.
