Перейти до вмісту

Озимок Ірина Юріївна

Матеріал з Вікіцитат
Ірина Озимок
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Ірина Юріївна Озимок (нар. 1983) — українська громадська діячка, телеведуча, письменниця, засновниця Міжнародного саміту мерів, авторка дитячої книги «У міста є я», керівниця Програми місцевого економічного розвитку фонду Western NIS Enterprise Fund.

Цитати[ред.]

  • «В Україні люди бояться (особливо на державних посадах) боротися з несправедливістю та корупцією, бо ризикують втратити роботу».
  • «Держава — це люди, місто — це люди. Їхній обов'язок починається з вибору гідного мера — за критеріями професійності, активності, орієнтованості на результат, репутації і команди. Далі необхідно моніторити, чи виконує мер свої передвиборні обіцянки та на що витрачають кошти з місцевого бюджету — і для цього вже є інструменти: система електронних державних закупівель, проекти відкритого бюджету і таке інше. Не потрібно, щоб кожен громадянин висловлював свою думку щодо того чи іншого рішення, але важливо створити механізм участі найбільш активних та конструктивних громадян».
  • «До першої категорії належить усвідомлення того, що дім починається не за дверима власної квартири, а з під'їзду, прибудинкової території, вулиці. Тоді особиста відповідальність і за місто ростиме. У другій категорії — контролювання дій влади, ініціативність, конструктивні пропозиції»[1].
  • «Перше, що може зробити кожен житель міста, — це подбати про свій будинок і двір. Тому що, на жаль, для більшості українців будинок починається з вхідних дверей квартири, але є ж ще сходова клітка, прибудинкова територія, вулиця. Це теж будинок. Можна створити об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) і взяти на себе відповідальність самим вирішувати проблеми будинку і контролювати витрати на його утримання. Це хороший спосіб поліпшити безпеку і зовнішній вигляд будинку, який і так є частиною міста. Друга порада стосується екології міста, про яку теж потрібно піклуватися кожному. В Україні на одну людину щороку припадає понад 500 поліетиленових пакетів, один такий пакет розкладається більше 100 років. Саме тому просто сортування сміття та вивіз поліетилену на переробку може значно поліпшити екологічний стан міста. Ну і третє — потрібно бути активним жителем міста. Зламався дорожній знак або не горить вуличний ліхтар — повідом про це на сайті міської ради. Сьогодні це можна зробити одним із способів комунікації, починаючи з онлайн-чатів і закінчуючи колл-центром. Потрібно просто бути уважним до свого міста, і тоді все вийде»[2].
  • «Сьогодні доросла я спостерігаю, як важко створити ОСББ, обстоювати зелені насадження чи виборювати доступність у місті. Але нас ніхто не вчив, як треба поводитися з містом, і як воно має поводитися з нами. А нове покоління небайдужих мешканців має всі шанси спільно створювати якісне та комфортне середовище»[3].

Примітки[ред.]