Перейти до вмісту

Нодар Думбадзе

Матеріал з Вікіцитат
Нодар Думбадзе
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Нода́р Володи́мирович Думба́дзе (груз. ნოდარ დუმბაძე; 14 липня 1928 — 14 вересня 1984) — грузинський письменник, громадський діяч.

Цитати

[ред.]

Я бачу сонце

[ред.]
  •  

Початок війни перш за все позначився на справах нашого магазину. З прилавка зникли спершу цукор, сірники, потім — одне за одним — олія, мило, сіль, гас, хліб. Зрештою зник сам продавець Ласа.
Потім почали заростати травою кукурудзяні поля... Перестав крутитися один із трьох млинових жорнів... Скінчилися дрова... Люди забули про традиційні гуляння та свята[1]

Закон вічності

[ред.]
  •  — І ще одне. Моем каже: крім відомих п'яти почуттів існує ще одне — шосте, без якого гріш ціна всім іншим…
     — Що це за шосте? — усміхнувся Бачана.
     — Гроші, шановний Бачана, гроші! — промовив Маглаперидзе з тією самою посмішкою.

Цитати про Думбадзе

[ред.]
  •  

Завдяки вашим книгам у моїй хаті оселилися тепло та веселощі[1]

  — Український колгоспник (?)
  •  

Письменник з сонцем у душі[1]

  — Г.Є. Гвердцителі
  •  

Якщо людині судилося жити, вона повинна виконати свій обов'язок перед країною і народом так, щоб, народженій з плачем, піти зі світу цього з піснею та сміхом. Так зі сміхом та піснею 14 вересня 1984 року пішла з життя людина із сонячним серцем.[1]

  — Ілля Чавчавадзе (?)

Примітки

[ред.]
  1. а б в г Н. В. Думбадзе. Я вижу солнце. - Одесса. : Маяк, 1989. - 193с. - ISBN 5-7760-0042-4. Стор.5,11,12,24.