Матолінець Наталія Ярославівна

Матеріал з Вікіцитат
(Перенаправлено з Наталія Матолінець)
Наталія Матолінець
Стаття у Вікіпедії

Ната́лія Яросла́вівна Матолі́нець (нар. 20 грудня 1990, Львів) — українська письменниця та поетеса, авторка книг у жанрі фентезі.

Цитати[ред.]

  •  

Для мене це спроба стоншувати межу між нашою реальністю та чимось неймовірним, а ще – дивитися на актуальні проблеми під іншим кутом зору. Бо хоч я не раз чула думку, що фентезі – це про ескапізм, для мене воно – навпаки про наближення, заглиблення, про зміну оптики, багатошаровість сенсів[1]. — Про жанр фентезі

  •  

Мені здається, що зараз не досить просто видати книгу й чекати, що її помітять на полиці магазину. Звідусіль – наплив інформації, у якому новинці легко згубитися, звідусіль – рамки стереотипів, які ще руйнувати й руйнувати (про укрліт, фентезі, YA та інше). Тому сучасному українському авторові треба вставати й говорити «Ось я є». Говорити там, де його може почути читач. Не лише на заходах і фестивалях, куди прийдуть заангажовані, а й на інших, часом неочевидних майданчиках. То я встаю й говорю[1].

  •  

Перш за все – я доволі екстраверт (лише не тоді, коли працюю), тому для мене спілкування – мотиваційний момент, момент насичення позитивними емоціями й відчуттям «вау, ось воно, робота дає результат![1]»

  •  

Радянська література табуювала багато тем, характерних для молодіжних історій, водночас насичуючи їх ідеологічними, «правильними» деталями. І це не могло не мати впливу на подальший розвиток та розуміння чи радше нерозуміння цієї категорії книг. Думаю, для покращення ситуації потрібні перш за все-таки книги – критична маса українських та перекладних новинок, які будуть звучати й привертати увагу[1].

  •  

У кожній історії я стараюся кидати собі виклик і братися за нові теми, за проблематику, яка резонує. Експериментую і з атмосферою, динамікою та іншими стильовими деталями тексту. Водночас розумію, що однаково кожен побачить свою історію і в цьому теж є приваба – дозволити читачеві робити, що завгодно: слідкувати за романтичною лінією чи гострими сюжетними поворотами, кайфувати від створеного сеттінгу з його деталями, або занурюватися глибше і віднаходити щось триґерне (болюче, тривожне, ностальгійне чи несказане)[1].

  •  

Фентезі дає дуже багато можливостей. Бо тут можна драйв і пригоду, і магію можна, а разом із тим – говорити про страхи й рани, про відмінності й непримиренності, про відносність чорного та білого[1].

  •  

Я малюю скетчі до своїх історій, розповідаю про їхнє створення, складаю плейлисти чи знімаю кумедні відео. Розповідаю про фішки роботи з текстом чи закулісся письменницького життя і свої мандри. Наразі не уявляю, щоби за мене це робив хтось інший. Щастя, що організацією презентацій та турів опікується видавництво, а ось соцмережі – то всуціль моя справа[1].

  •  

Я у team Володаря Перснів. І з дитинства закохана у міфології різних народів. Але насправді особливої історії щодо вибору жанру немає. Читала й читаю багато фентезійного, тому це, звісно, мало свій вплив. Щоразу (гаразд: майже щоразу), коли починаю нову історію, то уява підкидає ідеї для фентезійних історій[1].

  •  

YA[2] та його «наступник» NA (new adult) – відкриті до гострих і болючих тем, відвертості, драйву. Це – умовні sex, drugs and rock`n’roll, а не виключно цнотливі оповіді про смикання за косичку (втім, такі теж треба і такі теж є). Вони можуть бути дуже різними, а в добре збудованій історії яскравість та динаміка не суперечать глибині й вагомості[1].

Цитати з творів[ред.]

Примітки[ред.]