Перейти до вмісту

Наймичка (поема)

Матеріал з Вікіцитат
Наймичка (поема)
Стаття у Вікіпедії
Роботи у Вікіджерелах

«Наймичка» — соціально-побутова поема видатного українського поета Тараса Шевченка.

Цитати[ред.]

  •  

Не лай мене; молитимусь,
Із самого неба
Долю виплачу сльозами
І пошлю до тебе.[1]

  •  

Тяжко дітей годувати
У безверхій хаті,
А ще гірше старітися
У білих палатах,
Старітися, умирати,
Добро покидати
Чужим людям, чужим дітям
На сміх, на розтрату![2]

  •  

Чудно якось
Діється між нами!
Один сина проклинає,
З хати виганяє,
Другий свічечку, сердешний,
Потом заробляє
Та, ридаючи, становить
Перед образами —
Нема дітей!.. Чудно якось
Діється між нами![3]

  •  

Бо сказано: хто не лічить,
То той і не має.[4]

Примітки[ред.]

Джерела[ред.]

Шевченко Т. Г. Наймичка // Кобзар. — Київ: Національний книжковий проект, 2011. — С. 322–340. — ISBN 978-966-339-882-2