Мірошник Ірина Миколаївна
| Мірошник Ірина Миколаївна | |
| |
 Стаття у Вікіпедії
|
Ірина Миколаївна Мірошник — українська підприємиця. Голова правління ПАТ «Укрпластик» (IMMER Ukrplastic), президент IMMER Group, членкиня правління Європейської асоціації глибокого друку (ERA)[1], членкиня Комітету стійкого розвитку EAFA/FPE, президент Асоціації гнучкої упаковки України й офіційна представниця в Україні ініціативи ООН «SAVE FOOD», членкиня Президії Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу». Входить до списку 100 Бізнес-амбасадорів України[2], 100 найвпливовіших жінок України[3] та до 100 найуспішніших жінок України[4], Заслужена працівниця промисловості України.
Цитати
[ред.]«У світі склалася дивна ситуація. Близько 30% продуктів харчування знищується або викидається на різних етапах існування. І майже 30% людей голодує. Це насамперед Індія, Бангладеш, країни Африки. Але навіть у Європі 13% людей регулярно недоїдають. За стандартами ООН «голодує» означає, що людина практично вмирає без їжі. "Недоїдає" - це як наші дідусі з бабусями, які буквально по копійці збирають гроші на продукти і не можуть нормально харчуватися. |
«У нас в країні є велика проблема зі статистикою, немає даних щодо екології, відходів. Наразі треба подумати, як Україна вирішуватиме питання регулювання утилізації та поділу відходів, а статистики немає. Є дані, які емпіричним шляхом отримав «Клуб пакувальників». Ще є статистика з м'яса, яку зібрали наші партнери. Виявляється, що тільки на шляху від виробництва, де обробляють туші, до магазину втрачається близько 40% цього продукту». — про те скільки продуктів викидають українські виробники та рітейлери в інтерв'ю ForUm`a Ирина Мирошник: Иногда полезно записывать, сколько испорченной еды вы выбрасываете (4 травня 2016 року) |
«Є кілька етапів «життя» їжі: від вирощування до використання споживачем та «зникнення» у сміттєвому баку. По-перше, у Save Food пропонують використовувати правильні сорти продуктів та гарні захисні засоби на етапі вирощування. Другий крок – оптимізація втрат під час збору. Далі – покращення способів виробництва продуктів харчування, їх обробки та пакування, а також робота з магазинами, супермаркетами та споживачами. Тільки на етапі обробки та пакування можна знизити втрати з 30% до 10%. Тобто, 20% їжі можна зберегти лише за допомогою правильної упаковки. Така економія знижує собівартість товару. Тобто вигоду отримує і бізнес, і кінцевий споживач». — про те, як пропонують зберігати продукти експерти Save Food в інтерв'ю ForUm`a Ирина Мирошник: Иногда полезно записывать, сколько испорченной еды вы выбрасываете (4 травня 2016 року) |
«...ми ощадлива нація, але є багато речей, які потрібно виправляти. Мене у школі вчили, що їжу викидати не можна. Але таке ставлення до продуктів потрібно системно виховувати з дитсадка. Так було в СРСР, але зараз на це не звертають уваги. У рамках українського Save Food ми почали відновлювати таку практику. |
«Україні фактично вже існує система переробки відходів. Вона вимагає поліпшення та відходів все одно могло б бути менше. Наприклад, навіть якщо такий ніжний продукт, як нарізаний салат, упаковати в нормальну упаковку, а не в прості пакети, як зараз, він зберігався б набагато довше. Подовжуюча термін зберігання упаковка є доступна і це – розумна упаковка. Вона навіть в Індії використовується масово. У нас це взагалі ніяк не імплементовано. Тому потрібна і соціальна відповідальність, і економічна доцільність, і биття палицею, як із законом у Франції». — про організації системи переробки відходів в інтерв'ю ForUm`a Ирина Мирошник: Иногда полезно записывать, сколько испорченной еды вы выбрасываете (4 травня 2016 року) |
«Зазначу, що поняття «упаковка» та пакети із супермаркету – це зовсім різні речі. А взагалі ні паперові, ні пластикові пакети в магазинах для перенесення покупок не мають права на існування. Особливо якщо це дешеві «мийки». Вони фактично одноразові і використовуються тільки для того, щоб донести покупки до будинку, після чого їх просто викидають. Це сміття, яке ніхто не збирає та не переробляє. |
«Біопластик – це тренд. Наука працює над розвитком. Десять років тому ми просто сміялися з цієї ідеї. Три роки тому на конференції у Відні ми запитували представників компанії, що займається розробками біорозкладних матеріалів, чи перевірялися терміни «життя» таких речовин, їх вплив на довкілля? На це представник їхнього науково-дослідного інституту відповіла, що завдання перевіряти ці речі перед ними не стояло. На той момент це був лише проект. Минулого року вони вже надали чіткі результати досліджень. Виявилося, що їх пластик не подовжує термін зберігання, наносити на нього друк не можна, запечатувати його теж не можна. Але дослідження продовжуються. Напевно, зрештою ми прийдемо до цього. Сьогодні біорозкладний пластик – це майже міф. Його поки що не існує в готовому для застосування вигляді. Але всі працюють над створенням реальних зразків». — про можливість використання біорозкладного пластику в інтерв'ю ForUm`a Ирина Мирошник: Иногда полезно записывать, сколько испорченной еды вы выбрасываете (4 травня 2016 року) |
«Якщо стандарти харчової безпеки не витримуватимуться, товар не перетне кордон ЄС. Нормальна упаковка витримує всі їхні вимоги». — про те, що вимагає європейське законодавство від наших експортерів щодо упаковки в інтерв'ю ForUm`a Ирина Мирошник: Иногда полезно записывать, сколько испорченной еды вы выбрасываете (4 травня 2016 року) |
«У ЄС та США давно заборонили використовувати для виробництва упаковки матеріали, що містять аміни, небезпечні канцерогени. Навіть у Туреччині припинили використання цих речовин у виробництві упаковки для продуктів харчування. В Україні ж у 2007 році начебто була постанова Кабінету міністрів про заборону амінів. Але віз і нині там. До нас продовжують завозити дешеві китайські, корейські, індійські матеріали з амінами, не призначені для харчової промисловості, і використовують для упаковки їжі». — про заборону ряду видів упаковок в світі в інтерв'ю ForUm`a Ирина Мирошник: Иногда полезно записывать, сколько испорченной еды вы выбрасываете (4 травня 2016 року) |
«За цими стандартами працюємо ми як компанія і наша Асоціація гнучкої упаковки. Транснаціональні кампанії, особливо європейські, заходячи на український ринок, автоматично переносять сюди свої стандарти. Тому вони не працюють з місцевими компаніями, якщо ті не мають відповідних сертифікатів. У цьому є позитивний ефект». — про виробників з України які займаються впровадженням нових стандартів безпеки упаковки в інтерв'ю ForUm`a Ирина Мирошник: Иногда полезно записывать, сколько испорченной еды вы выбрасываете (4 травня 2016 року) |
«Вона має продовжувати «життя» продукту, бути безпечним, необхідним і достатнім. За великим рахунком, у тренді перехід на гнучку упаковку. Наприклад, скло потрібне для гарного вина, віскі та інших продуктів, які зберігаються роками. А йогурт не треба пакувати в скло. Так само немає потреби розливати у скло воду. Так, виробники кажуть, що така упаковка естетичніша, що її закуповують для ресторанів і так далі. Але подібну моду слід припиняти як асоціальну. |
«На нашому заводі впроваджено повний рециклінг, ми нічого не викидаємо. Я знаю, що Nestle збирається запускати повний цикл збору та переробки упаковки своєї продукції. Вся гнучка упаковка переробляється. Її можна регранулювати, запустити в рециклінг чи продати. А потім із отриманої сировини можна виробляти пластикові меблі, ручки, що завгодно. До речі, такі речі якраз і роблять із вторинної сировини, а не з первинних полімерів. В Україні ця система працює. Просто її треба розвивати, розширювати та впроваджувати роздільне збирання сміття, в тому числі і на рівні домашніх господарств». — про ситуацію з переробкою упаковки в Україні в інтерв'ю ForUm`a Ирина Мирошник: Иногда полезно записывать, сколько испорченной еды вы выбрасываете (4 травня 2016 року) |
«Нещодавно Київрада оголосила, що впроваджуватиме роздільний збір у столиці. Але є Київрада, а є бізнесмени, які володіють звалищами та сміттєспалювальними заводами, які в цьому не зацікавлені. Вони в цьому не розуміються, а хочуть лише отримувати електроенергію від спалювання сміття. Думаю, що спільними зусиллями із цим можна буде щось зробити. |
«Економія буде. Упаковка – це максимум 5% собівартості товару. Навіть якщо її вартість збільшиться вдвічі, то за рахунок мінімізації втрат та продовження термінів зберігання виробники все одно будуть у плюсі». — про те, чи можлива економія, якщо виробники продуктів харчування перейдуть на розумну упаковку в інтерв'ю ForUm`a Ирина Мирошник: Иногда полезно записывать, сколько испорченной еды вы выбрасываете (4 травня 2016 року) |
«Навкруги достатньо розумних рішень для підвищення врожайності, захисту бренду та боротьби з підробками. Важливо довіряти інноваціям і пам'ятати про принципи сталого розвитку». — про особливості розвитку економіки на сучасному етапі Ірина Мірошник |
Примітки
[ред.]- ↑ IRINA MIROCHNIK IS ELECTED TO THE BOARD OF THE EUROPEAN ROTOGRAVURE ASSOCIATION (ERA). Процитовано 2024-12-31.
- ↑ 100 БІЗНЕС-АМБАСАДОРІВ УКРАЇНИ (ru-ru). Процитовано 2024-12-31.
- ↑ Ирина Мирошник - Фокус. Процитовано 2024-12-31.
- ↑ ТОП-100 успішних жінок України. Процитовано 2024-12-31.
