Мова птахів

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Мова птахів (لسان الطير Лісон ут-Тайр) — алегорична поема Алішера Навої, написана ним в кінці XV століття (1499). В основі поеми лежить перський твір «Бесіда птахів Аттара».

Цитати[ред.]

  •  

Жити слід без спочину, в боротьбі сміливій. Навіть якщо безсмертя буде долею.[1]

  •  

Ось запалив би в душі яскраве світло замість зла. То душа і справді як дзеркало була.[2]

  •  

Звання мужа дається насилу і піклуванням, Той не муж, хто хизується своїм убранням.
Мужа красять вчинки - діяння добра, Навіть якщо ряднина на нім й застара.[3]

Примітки[ред.]

  1. Язык птиц, 2007. — С. 33
  2. Язык птиц, 2007. — С. 49
  3. Язык птиц, 2007. — С. 62

Джерело[ред.]

  • Алишер Навои. Язык птиц / Навои Алишер. — СПб: Наука, 2007. — 384 с.


Bookmark-new.svg