Костомаров Микола Іванович

Микола Костомаров

Микола Костомаров на схилі літ.

Стаття у Вікіпедії

Роботи у Вікіджерелах

Медіафайли у Вікісховищі

Мико́ла Іва́нович Костома́ров (нар. 16 травня 1817 — † 19 квітня 1885) — видатний український і російський історик, поет-романтик, мислитель, громадський діяч та етнопсихолог.

Цитати

Мало можна вказати таких народних постатей, якою був Сковорода і яких би так пам’ятав і поважав народ. На всьому обширі від Острогозька до Києва у багатьох будинках висять його портрети. Його мандрівне життя є предметом оповідань і легенд….

«Книга буття українського народу»

• 76. І не любила Україна ні царя, ні пана, а зкомпоновала собі козацтво, єсть то істеє братство, куди кожний, пристаючи, був братом других — чи був він преж того паном чи невольником аби християнин, і були козаки між собою всі рівні, і старшини вибирались на раді і повинні були слуговати всім по слову Христовому, і жодної помпи панської і титула не було між козаками.

• 80. І день ото дня росло, умножалося козацтво і незабаром були б на Вкраїні усі козаки, усі вільні і рівні, і не мала б Україна над собою ні царя, ні пана, опріч Бога єдиного, і, дивлячись на Україну, так би зробилось і в Польщі, а там і у других слов'янських краях. Тоді Україна пристала до Московщини і поєдналась з нею як єдиний люд слов'янський с слов'янським нерозділимо і несмісимо, на образ іпостасі божої нерозділимої і несмісимої, як колись поєднаються усі народи слов'янські між собою.

• 89. Але скоро побачила Україна, що попалась у неволю, бо вона по своєй простоті не пізнала, що там був цар московський, а цар московський усе рівно було, що ідол і мучитель.

• 90. І одбилась Україна од Московщини, і не знала, бідна, куди прихилить голову.

Про Миколу Костомарова

	Після обіду, як і до обіду, лежав і читав «Богдана Хмельницького» Костомарова. Прекрасна книга, цілком зображає цього геніального бунтаря. Повчальна, напутня книга! Історична література сильно рушила вперед впродовж останнього десятиліття. Вона висвітлила подробиці, закопчені димом фіміаму, старанно кадимі перед порфірородними ідолами.
	После обеда, как и до обеда, лежал и читал «Богдана Хмельницкого» Костомарова. Прекрасная книга, вполне изображающая этого гениального бунтовщика. Поучительная, назидательная книга! Историческая литература сильно двинулась вперед в продолжение последнего десятилетия. Она осветила подробности, закопченные дымом фимиама, усердно кадимого перед порфирородными идолами.
	— Т. Шевченко «Щоденник»; 22.IX 1857