Меша Селімович
| Меша Селімович | |
| |
 Стаття у Вікіпедії
| |
 Медіафайли у Вікісховищі
|
Меша Селімович (26 квітня 1910 — 11 липня 1982) — югославський письменник. Його роман Дервіш і смерть один з найбільш важливих у післявоєнній Югославії. Провідними темами у творах Селімовича є відносини між особистістю та владою, життям та смертю та інші екзистенційні питання.
Цитати[ред.]
Дервіш і смерть (1966)[ред.]
- Розмова — це місток між людьми, можливо, єдиний. (с. 325)[1]
- ... Люди поближчали мені крізь розмову. Не всі, звісно. Декотрі глухі до чужих слів, такі — лихо для себе й для інших. Але завжди треба спробувати. Спитаєш: навіщо? Без жодної мети. Щоб стало менше глухоти і порожнечі. (с. 327)[1]
Примітки[ред.]
