Марія Конопницька

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марія Конопницька
Maria Dulębianka - Maria Konopnicka 1902.jpg
Марія Конопницька
Wikipedia-logo.svg Стаття у Вікіпедії
Wikisource-logo.svg Роботи у Вікіджерелах
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Марія Конопніцька або Конопницька (1842—1910) — польська письменниця.

Цитати[ред.]

  •  

...в тривожному збентеженні думок починаєш відчувати: так, повне щастя не в тому, щоб мати чоловіка... Ти загинеш, якщо тільки зі всією енергією пробудженої душі не захопишся якоюсь ідеєю, далекою від твоїх буденних клопотів, як небо від землі, якщо не поставиш перед собою в думках високої мети...[1]

  •  

Автор ніколи не повинен, на мою думку, піддаватися омані мильних бульок, які носяться в його уяві. Він повенен триматися тверезого реалізму, щоб у його межах використати щасливий дар — уміння бачити прекрасне у звичайних проявах щоденного життя.[2]

Цитати про неї[ред.]

  •  

Що за чудовий вірш надруковано в 29 номері «Ілюстрованого тижневика» під назвою «В горах»! Я почав читати його неприхильно, як і всі журнальні віршики, а закінчив з почуттям захоплення. Він звучить, як мазурка Шопена, його тональність чудова. Він — мов гірська луна. Під ним я побачив підпис: Марія Конопніцька. Я не знаю поетеси з таким прізвищем. Але у цієї пані чи панни справжній талант, що виблискує, як сонячний промінь, у кожному рядку її вірша.[3]Стаття «Американські нотатки» у варшавському часописі «Ілюстрований тижневик» (1877 рік).

  Генрик Сенкевич
  •  

Наївна надія, яка місцями пробивається ще в її перших віршах, — надія, що пропасть між покривдженими й упривілейованими можна зарівняти любов'ю, взаємним пізнанням і братерством, зазнала [тут] важкого удару.[4]Про поему «Пан Бальцер у Бразилії»

 

Франко Іван. Твори, т. XVIII, стор. 176.

  Іван Франко
  •  

Всі муки, що гноблять польського селянина на батьківщині, що з рідної землі женуть його в далеку чужину, а звідти назад у рідний край, всі надії і розчарування далекої, повної на усілякі пригоди подорожі, всі добрі і злі прикмети польського селянина задумала вона зібрати в цьому творі як у випуклому дзеркалі і показати в золотій оправі поезії.[4]Про поему «Пан Бальцер у Бразилії»

 

Франко Іван. Твори, т. XVIII, стор. 176.

  Іван Франко

Примітки[ред.]

  1. Вервес Григорій. Марія Конопніцька. / Конопніцька Марія. Пан Бальцер у Бразилії: Новели. — Київ: Дніпро, 1974. — С. 8.
  2. Вервес Григорій. Марія Конопніцька. / Конопніцька Марія. Пан Бальцер у Бразилії: Новели. — Київ: Дніпро, 1974. — С. 14.
  3. Вервес Григорій. Марія Конопніцька. / Конопніцька Марія. Пан Бальцер у Бразилії: Новели. — Київ: Дніпро, 1974. — С. 6.
  4. а б Вервес Григорій. Марія Конопніцька. / Конопніцька Марія. Пан Бальцер у Бразилії: Новели. — Київ: Дніпро, 1974. — С. 19.

Джерела[ред.]

  • Конопніцька Марія. Пан Бальцер у Бразилії: Новели. — Перекл. з польск. Валентин Струтинський; Передм. Григорія Вервеса. — Київ: Дніпро, 1974. — 501 с. — (Вершини світового письменства, том 18).