Перейти до вмісту

Маргвелашвілі Георгій Теймуразович

Матеріал з Вікіцитат
Маргвелашвілі Георгій Теймуразович
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Георгій Теймуразович Маргвелашвілі (груз. გიორგი მარგველაშვილი; 4 вересня 1969, Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР) — грузинський державний та політичний діяч, коментатор, 4-й Президент Грузії (2013—2018).

Цитати

[ред.]
  •  

«Наші відносини з Євросоюзом інтенсифікуються. Буквально за кілька тижнів у Вільнюсі відбудеться саміт, де ми маємо намір парафувати наші відносини, асоційоване членство, а також торговельний зв'язок з Євросоюзом. Це значущий крок у напрямку розвитку Грузії як європейської країни. Разом з тим у нас вже є певний формат зниження температури, агресії і напруженості у відносинах з Російською Федерацією. Ми створили формат спеціального представника прем'єр-міністра в Російській Федерації - пана Зураба Абашидзе, який працює з російськими політиками за напрямом відкриття торговельних і культурних зв'язків з Російською Федерацією. Ми маємо намір розвивати ці зв'язки.

Ми також маємо певну готовність до зниження напруженості у відносинах з Російською Федерацією. У якийсь момент ми будемо готові більш ефективно працювати в женевському форматі, де грузинські та російські дипломати зустрічаються з нашими західними колегами і розмовляють про ті проблеми, які були створені в 2008 році, про ту реальність, яку потрібно міняти. Ми думаємо, що стабілізація становища призведе до раціонального діалогу між нашими країнами». — про бачення зовнішньої політики держави в інтерв'ю Російської служби Бі-бі-сі Маргвелашвілі: ми розвиватимемо зв'язки з Росією (31 жовтня 2013 року).

  •  

«Ці питання, природно, вирішуються лише у форматі, де російські дипломати разом з грузинськими дипломатами і нашими колегами осмислять проблематичність ситуації, що утворилася. Ці питання, само собою, вирішуються і в діалозі з тим населенням, яке залишилося на території Абхазії і Цхінвальського регіону. Ми маємо раціональний підхід до вирішення цих проблем. Він складається з декількох пунктів.

По-перше, ми будемо продовжувати працювати з нашими партнерами по лінії невизнання цих територій як незалежних держав. Це в руслі самої концепції XX століття. Тієї концепції, згідно з якою маленькі країни мають бути захищені, а їх територіальна цілісність повинна бути визнана усім світом. З одного боку, це те, що ми будемо робити. З іншого, як я вже говорив, ми будемо намагатися зменшити температуру, стабілізувати той негативний фон, який існує з Москвою.

Водночас ми будемо створювати таке суспільство в Грузії, де захищеність будь-яких етнічних груп, будь-яких громадян, буде не лише гарантована Конституцією, але це буде видно на практиці. Ми створимо суспільство, де наші громадяни абхазької і осетинської національності захочуть жити. У комплексі ми будемо працювати в усіх напрямках, у напрямку до Сухумі, у напрямку до Цхінвалі, у напрямку до Москви, в напрямку женевського формату.

І якщо вдасться сісти за стіл переговорів, осмислити те, що дана ситуація не грає на руку жодній стороні, ми думаємо, що ми дійдемо до вирішення цих проблем, які, на жаль, утворилися між Російською Федерацією і Грузією». — про стратегію відносно Південної Осетії і Абхазії в інтерв'ю Російської служби Бі-бі-сі Маргвелашвілі: ми розвиватимемо зв'язки з Росією (31 жовтня 2013 року).

  •  

«Роль опозиції визначається її популярністю в країні. Відповідно, Грузія є країною з консолідованою європейською демократією. Неможливо, щоб в Грузії була одна партія. У Грузії повинні бути різні партії, це повинен бути процес демократичний. І в цьому аспекті, чи буде це національний рух або інші партії, це має вирішувати грузинський народ. Саакашвілі є однією з політичних фігур. Вплив політичних фігур на процес розвитку країни вирішується не президентами, він вирішується народом.

Якщо Саакашвілі має якесь майбутнє, то його має вирішити народ. Чесно кажучи, я, дивлячись на дану ситуацію, дивлячись на його політичне минуле, не бачу реальної популярності. Але знову ж, це вирішує не президент, це вирішують вибори, це вирішує народ». — про роль опозиція в Грузії в інтерв'ю Російської служби Бі-бі-сі
 Маргвелашвілі: ми розвиватимемо зв'язки з Росією (31 жовтня 2013 року).

  •  

«Окупація [територій Південної Осетії та Абхазії] була історичною несправедливістю і своєрідною карою для моєї нації за прагнення до ідеалів свободи й незалежності. Окупація цих територій насправді відбулася не у 2008 році, коли російські збройні сили вторглися на територію Грузії. Вона відбулася на початку 1990-х, у перші роки після розпаду Радянського Союзу, коли 26 років тому Грузія стала на шлях незалежності.

Від початку 1990-х тут відбувалося те, що нині заведено називати "гібридною війною". Це те, що дуже добре знайоме європейській аудиторії, те, що відбувається на Сході Україні, коли російські військові інтереси насаджуються не за допомогою регулярної армії, а методами "гібридної війни". Тобто ці регіони були окуповані з початку 1990-х років. У 2008-му ця окупація продовжилася, коли російські збройні сили вторглися і зайняли регіон, а два тижні по тому було оголошено про незалежність так званих держав (Абхазії та Південної Осетії)». — про стратегію Грузії з реінтеграції територій Південної Осетії та Абхазії у інтерв'ю DW Маргвелашвілі: Дії Росії у Грузії та Україні подібні (2 листопада 2017 року).

  •  

«У Росії періоди агресивного розвитку чергуються з конструктивнішими періодами. Тому будь-яка країна, яка має справу з Росією, особливо в нашому проблемному регіоні, повинна поводитися вкрай обережно, щоб не піддаватися на провокації та зберегти мир із нашим північним сусідом, який є великою військовою і ядерною державою. Бути обережним означає поводитися вкрай обачно і уникати будь-яких конфліктів із Російською Федерацією. Ми повинні дочекатися історичного моменту, коли зможемо відновити нашу державність і суверенітет». — про те, що робить для відновлення територіальної цілісності, для реінтеграції цих територій у інтерв'ю DW Маргвелашвілі: Дії Росії у Грузії та Україні подібні (2 листопада 2017 року).

  •  

«Потрібно згадати події 2008 року і жорстку відповідь на дії Росії з боку міжнародної спільноти, яка розцінила це як історичну несправедливість, що має бути невідкладно виправлена. Я вважаю, що ми тоді діяли недостатньо активно. Якби ми діяли активно і сказали б у 2008 році дуже жорстке "ні" у відповідь на дії, які можна чітко означити як політику Росії в зоні її привілейованих інтересів, то подій у Криму та на Сході України вдалося б уникнути». — про подібність подій в Південній Осетії та Абхазії та подій у Криму, який був анексований Росією у 2014 році у інтерв'ю DW Маргвелашвілі: Дії Росії у Грузії та Україні подібні (2 листопада 2017 року).

  •  

«Між подіями у Грузії та у Криму багато спільного. Єдина різниця полягає в тому, що Москва офіційно визнала Крим частиною Росії. Це безпрецедентний випадок, адже з моменту закінчення Другої світової війни жодна держава не перекроювала свої кордони воєнним шляхом. Звісно, мали місце конфлікти на місцевому рівні, але в жодному з цих випадків одна держава не входила до складу іншої за допомогою військових. Незважаючи на різницю, я хотів би підкреслити, що загалом події розвивалися за одним і тим самим сценарієм. Це зовсім не таємниця: російські політики відкрито і прямо про це говорять із 2010 року.

Росія проводить політику привілейованих інтересів у сусідніх регіонах, а це означає, що у випадку ускладнення ситуації в безпосередній близькості від її кордонів Росія вважає, що має право застосувати на цих територіях жорстку військову силу. Це офіційна політика Кремля. Тому в цьому сенсі ситуації в Грузії та Україні аналогічні. До того ж ми не можемо бути впевнені в тому, що Росія не проводитиме таку саму політику в інших сусідніх із нею країнах. Росія має найдовший кордон у світі, тому Ви можете уявити, про яку кількість потенційних проблем ідеться». — про спільні події у Криму, Південній Осетії та Абхазії подібними у інтерв'ю DW Маргвелашвілі: Дії Росії у Грузії та Україні подібні (2 листопада 2017 року).

  •  

«Ми співпрацюємо з усіма нашими сусідами. Наша міжнародна політика, геополітична роль полягає в активному співробітництві. Ми вбачаємо свою геополітичну ідентичність і роль у тому, щоб підтримувати зв'язок зі східним і західним ринками та вибудовувати спілкування. Ми дуже активні у створенні економічних та інших зв'язків і навіть налагодженні культурної співпраці між Сходом і Заходом. Ми були б раді співпрацювати і з Росією. Але є один дуже важливий принцип: РФ повинна прийняти той факт, що Грузія - незалежна держава, і ми будуватимемо її майбутнє, виходячи з того, що вважаємо правильним». — про наміри Грузії співпрацювати і з Росією, і з ЄС у інтерв'ю DW Маргвелашвілі: Дії Росії у Грузії та Україні подібні (2 листопада 2017 року).

  •  

«Не порівнюватиму мою політику і політику мого попередника, але ми займаємо обережну позицію щодо Росії. Це правильний підхід, коли маєш справу з агресивним сусідом, який має ядерний потенціал. При цьому ми ніколи не поступалися головними принципами: Грузія - вільна і незалежна країна, яка розвиває свою державність, може обрати європейський і євроатлантичний шлях. Цей статус ніколи не порушувався». — про свою політику щодо Росії у інтерв'ю DW Маргвелашвілі: Дії Росії у Грузії та Україні подібні (2 листопада 2017 року).

  •  

«Війна в Україні показала готовність Росії активувати будь-який із заморожених конфліктів у сусідніх країнах, щоб зберегти там свій вплив... Вона готова дестабілізувати половину Євразійського континенту в разі необхідності». — про роль Росії в Євразії в інтерв'ю виданню EUobserver Президент Грузії: Росія готова дестабілізувати половину Євразії (10 червня 2016 року).

  •  

«Ми не повинні боятися називати речі своїми іменами - те, що робила і робить Росія проти суверенної держави - це війна між Росією та Грузією, це агресія, це окупація і це зневажання всіх міжнародних норм». — про оцінку дій Росії стосовно війни в Грузії Президент Грузії закинув Росії окупацію (7 серпня 2018 року).

  •  

«Зараз ми поділяємо проблеми один одного, оскільки територія України, так само, як територія Грузії, окупована, і це не просто окупація, це - відповідь і покарання за вільний вибір, який ми зробили». — про те, що відбувається в Україні, є продовженням політики, яка реалізовувалась у Грузії в 2008 році під час виступу в британському аналітичному центрі Chatham House в Лондоні у вересні 2014 року Уроки російсько-грузинської війни - сім років потому (8 серпня 2015 року).

Примітки

[ред.]