Мандзій Любомира Степанівна

Любомира Мандзій

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Любомира Степанівна Мандзій (1973 —2021) — українська викладачка, державна службовка, тимчасова виконувачка обов'язків міністра освіти і науки України з 25 березня до 25 червня 2020 року, кандидат політичних наук (2003).

Цитати

• «Сьогодні я працюю лише тимчасово виконуючою обов'язків міністра освіти. Для мене важливо, щоб всі реформи, які впроваджувало до цього Міністерство освіти і науки, були збережені та продовжені».
• «Всім складно — і батькам, і дітям, і вчителям. Це виклик [карантин], з яким маємо усі разом впоратися. Наші діти найбільше потребують підтримки і від вчителів, і від батьків».
• «Давайте ми будемо розглядати карантин не тільки як втрати. Так, це виклик, з яким зіштовхнувся весь світ і Україна. Але освітяни опанували і продовжують опановувати інструменти дистанційного навчання. Так само як і учні. Тому давайте розглядати це як нові можливості, а не як втрати».
• «Найскладнішою проблемою є, безперечно, технічна можливість доступу до інтернету. Але вчителі використовують різні інструменти для того, щоб учні мали можливість опанувати матеріал. І додатково є Всеукраїнська школа онлайн, яку транслюють телеканали. І це теж додатковий ресурс для пояснення навчального матеріалу».
• «В рамках реформи НУШ і загалом реформи освіти у нас буде змінено систему освіти. У нас будуть заклади початкові, школи-гімназії, які будуть охоплювати початкову і базову освіту, а також ліцеї (це вже профільне навчання) в 10-12 класах. Тобто це зміна системи освіти. Тут важливо зрозуміти, що ми хочемо досягти на виході. Ми хочемо, щоб учні не тільки опанували матеріал. Ми хочемо, щоб учні були готові до життя. Бо завдання школи –підготувати дитину до життя. Дитина після закінчення школи має бути самозарадна, а не тільки накопичити знання і не використовувати їх в подальшому».
• «…у мене теж двоє дітей. Давайте будемо вчити їх ставати самостійними. Давайте менше опікуватися тим, про що ми потім будемо самі шкодувати. Важливо навчити дитину вчитися. Це дуже важливо. Не робити замість неї, а допомогти їй. Давайте просто підтримувати дітей, а не робити за них їхню роботу».
• «Якщо батьки, громада будуть вважати за необхідне, що якість освіти є в пріоритеті, її можна здобути в опорній школі, тоді вони поїдуть в опорну школу. А якщо вони будуть вважати, що нехай близько до мене і тільки в тій школі, де вчилася колись і я, а ці слова може говорити бабця, якій 73 роки, то вибачте мене, будь ласка. Якщо батьки ставлять в пріоритет якість освіти для своєї дитини, онучки, вони точно можуть отримати цю освіту з умовами, наприклад, в опорній школі, де є, наприклад, всі кабінети, де є обладнання, де справді відбувається освітній процес на найвищому рівні».