Перейти до вмісту

Малюська Денис Леонтійович

Матеріал з Вікіцитат
Малюська Денис Леонтійович
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Малюська Денис Леонтійович (19 листопада 1981, м. Дунаївці, Хмельницька область) — український юрист, бізнесмен, голова правління BRDO/Група Світового банку.[1] Народний депутат України 9-го скликання[2]. Міністр юстиції України з 29 серпня 2019 року.[3]

Цитати

[ред.]
  •  

«Ідея була в тому, щоб підприємці придивилися до в'язниць і зрозуміли, що саме їм цікаво, і де вони готові вкладати гроші. Тому що знайти суму до півмільярда гривень за місяць і прийняти рішення їх витратити мало хто може. Строк аукціону – місяць. Ми хотіли б, щоб бізнеси мали більше часу на це. Але строк складний, підготовка до організації – складна штука.

Нам в мінус зіграло те, що ми розраховували йти на простий продаж в'язниць як об’єктів нерухомості за процедурою 803 постанови Кабміну. Не так склалося, як гадалося. У законі про бюджет слово «продаж» викреслили, – хоча ми його пропонували парламенту, – залишилося тільки «приватизація». Відповідно, це інша процедура, яка потребувала іншого алгоритму дій. Затягнулося. Але інші пакети документів по іншим установам – так само на виході. В нас кінцева мета – більше 20 установ продати». — про «великий розпродаж тюрем», запланований на літо-осінь 2020 року в інтерв'ю "Слово і діло" Міністр юстиції Денис Малюська: «Для нас не головна ідея – змінити Ситника» (26 лютого 2021 року)

  •  

«СІЗО за межами Києва планується в Борисполі. Проєктна документація практично готова, кошти на її будівництво будуть витрачатися ті, що отримані від продажу в’язниць, але переїде лише тисяча осіб з Лук’янівського СІЗО, а Лук'янівське СІЗО – це більше двох тисяч.

Відповідно, плануємо перевезти після закінчення реконструкції людей, які знаходяться у так званій Катьці. Цей корпус найближчий до виходу Лук’янівського СІЗО, візуально найгарніший. І Лук'янівське СІЗО зменшиться, а ця будівля буде окремо. Але знову ж таки, не факт, що я до того часу залишуся міністром – новому міністру вирішувати.». — про переїзд СІЗО за межі Києва в інтерв'ю "Слово і діло" Міністр юстиції Денис Малюська: «Для нас не головна ідея – змінити Ситника» (26 лютого 2021 року)

  •  

«Змінився уряд, ми змушені були переподавати законопроєкт. Коли подавали, вже був зареєстрований депутатський, і в депутатів на рівному місці на нашу ініціативу виникло одразу кілька різних напрямків щодо того як впроваджувати один і той самий інститут.

Не було б відкликання законопроєкту, а залишався б наш первинний, ми вже, скоріш за все, по закону працювали б уже над адміністративними механізмами.

Менше з тим, суд присяжних є у передвиборчій програмі президента, він є у стратегії щодо судової реформи, яка скоро буде опублікована так само в рамках комісії при президентові. Політичне рішення по суду присяжних прийняте, однозначно він запрацює і, я думаю, що законопроєкти точно будуть ухвалені у цьому році. Питання швидкості: я думаю, за весну-літо цілком спокійно їх можна ухвалити. Принаймні, такий план, чи спрацює він, залежить від парламенту.». — про інститут мирових суддів та суд присяжних в інтерв'ю "Слово і діло" Міністр юстиції Денис Малюська: «Для нас не головна ідея – змінити Ситника» (26 лютого 2021 року)

  •  

«Питання до Мінцифри. Але проєкт дуже-дуже непростий. Якщо це буде імплементовано, Мінцифри потрібно буде пам'ятник ставити за передову технологію. Наскільки я розумію, ніде повноцінних повних виборів через мережу інтернет, в світі немає. Але можливо я помиляюся. Якісь елементи дистанційного волевиявлення є багато де, але це якась частина, у вигляді експерименту, в одному окрузі – тобто, це не повністю повноцінні вибори, де кожен може проголосувати онлайн. Там є ж питання по свободі волевиявлення, по відсутності підкупу – все це врахувати, щоб воно запрацювало, це мега-складне завдання.». — про наступні президентські вибори в Україні, які можуть відбутися в смартфоні в інтерв'ю "Слово і діло" Міністр юстиції Денис Малюська: «Для нас не головна ідея – змінити Ситника» (26 лютого 2021 року)

  •  

«Ми з’являємося вже після того, як санкції було накладено. До цього моменту ми лише аналізуємо документи, які вносяться конкретно від уряду. Але загалом наше залучення до цього процесу не надто велике.

Я не згоден, що ми зволікаємо із санкціями. По-перше, згадаймо дискусії навіть річної давнини: скільки каменів летіло в РНБО з тим, що санкції накладаються з політичних міркувань чи з не надто досконалим поясненням, чому під них потрапила та чи інша особа. Зараз ми бачимо зворотний процес та закиди у дусі «давайте швидше».

По-друге, підсанкційних субʼєктів вже тисячі. Це дуже великий масив. За дотриманням санкцій потрібно якось наглядати. У європейських країнах, наприклад, є окремі й досить дорогі системи контролю. Вочевидь, Україні доведеться створювати щось подібне». — про накладення санкцій Україною на російські активи в інтерв'ю Forbes Конфіскація майна російських олігархів, трибунал для Путіна та репарації РФ. Чи має Україна успіхи? Інтерв’ю міністра юстиції (12 жовтня 2022 року)

  •  

«Однак коли ми говоримо про санкції та конфіскацію, треба враховувати три типи аргументів. Політичний – зрозумілий: суспільство вимагає конфіскації активів у росіян, що під час війни виглядає логічним.

Юридичний – складніший. Наприклад, коли ми конфіскували активи Сбербанку та Промінвестбанку, то тут же отримали звернення від їх власників у міжнародний арбітраж. Це ризик не лише з погляду необхідності наймати юристів, щоб захищатися у міжнародних судах, а й у сенсі процедури. Якщо в іноземного правосуддя виникнуть до неї питання, це матиме глибокі наслідки.

Економічний аргумент – що робити з активами після конфіскації та чи здатна держава ефективно керувати ними. Це не сфера Мінʼюсту, але про це також треба думати.». — про накладення санкцій та конфіскації в інтерв'ю Forbes Конфіскація майна російських олігархів, трибунал для Путіна та репарації РФ. Чи має Україна успіхи? Інтерв’ю міністра юстиції (12 жовтня 2022 року)

  •  

«Наразі актив знаходиться в АРМА, що є незалежним органом, тому мені достеменно невідома проблема «Межигірʼя».

Коли РНБО оприлюднить свіжі санкції, то, ймовірно, справа перейде до нас. Наскільки мені відомо, Янукович офіційно не володіє напряму «Межигірʼям». Так, ми всі бачили, як він там жив. Але до ВАКС з такими доказами ми піти не можемо, потрібні юридичні обґрунтування. Не маючи прямого доказу, що саме Янукович або інші підсанкційні особи володіють активом, конфіскувати його буде надзвичайно складно.

Справи, які повʼязані з політичними фігурами – найскладніші, бо вони почали ховати свої активи ще бувши при владі. Причому часто переписували їх не на номінальних осіб, а на реальних, іноді навіть поважних бізнесменів. І це ускладнює доказовий процес». — про питання «Межигірʼя» в інтерв'ю Forbes Конфіскація майна російських олігархів, трибунал для Путіна та репарації РФ. Чи має Україна успіхи? Інтерв’ю міністра юстиції (12 жовтня 2022 року)

  •  

«Це дуже складний юридичний механізм. Йдеться про три блоки активів. Найпростіший кейс – це суверенні активи РФ, трохи складніше – активи російських державних компаній і найскладніший – активи олігархів та приватного бізнесу.

По останньому кейсу серед країн поки немає єдиного рішення. Один із механізмів, який розробляє Європейський союз – конфіскація активів осіб, які намагаються обійти санкції. Конфіскація активів осіб за критерієм наближеності до Путіна поки не розглядається.

На політичному рівні міжнародна підтримка є. Головне завдання – розробити якісний механізм стягнень, який би не порушував основ, за якими живе західне суспільство багато століть. Наприклад, у останній розмові з моїм колегою з Великої Британії він висловив дуже показову і типову тезу для усіх колег із Заходу: допоможемо усім, чим зможемо, але є Magna Carta, датована 1215 роком, це статут, за яким я працюю. Це цінності, які існують понад 800 років.

Суверенні активи РФ – найбільш реальний кейс. Бо на них не розповсюджується ні Magna Carta, ні конституції різних юрисдикцій, які захищають приватну власність. Перепона – суверенний імунітет, за яким одна держава не може відібрати активи іншої без її згоди.

Ми пропонуємо встановити додаткове обмеження – суверенний імунітет не стосується репарацій держави-агресора. Це буде зафіксовано у міжнародному договорі». — про міжнародний процес щодо російських репарацій в інтерв'ю Forbes Конфіскація майна російських олігархів, трибунал для Путіна та репарації РФ. Чи має Україна успіхи? Інтерв’ю міністра юстиції (12 жовтня 2022 року)

  •  

«Ані ми, ані міжнародні партнери не знають конкретну цифру заморожених активів РФ за кордоном.

Сума $300 млрд базується на звіті Центробанку РФ за минулий рік. Там також були зазначені країни, де ці кошти знаходяться. У РФ були наміри сховати ці активи. Проте схоже, що особи, які у РФ керують суверенними активами, не були знайомі з планами щодо наступу. Тому багато рухів щодо активів почалися одразу після 24 лютого 2022 року.

Велику частину з них нашим міжнародним партнерам вдалося зупинити, але, на жаль, не всі». — про розмір суверенних активів Росії в інтерв'ю Forbes Конфіскація майна російських олігархів, трибунал для Путіна та репарації РФ. Чи має Україна успіхи? Інтерв’ю міністра юстиції (12 жовтня 2022 року)

Примітки

[ред.]