Лібанова Елла Марленівна

Лібанова Елла Марленівна

Стаття у Вікіпедії

Ліба́нова Е́лла Марле́нівна (12 лютого 1950, Київ, УРСР) — науковець в галузі соціоекономіки, демографії та економіки праці, академік Національної академії наук України (2009), доктор економічних наук (1992), професор (2000), заслужений економіст України (2002). Академік-секретар Відділення економіки Національної академії наук України. Директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи Національної академії наук України. Перша за роки існування НАНУ жінка — член її президії.

Цитати

«Ситуація з народжуваністю, швидше за все, правда під час війни. А що стосується смертності, то тут використаний її загальний коефіцієнт: кількість померлих до загальної чисельності населення. Смертність у нас точно не найвища у світі. Абсолютно точно! Найкращий показник, який ілюструє смертність, і який не залежить від особливостей вікової і статевої структури – середня очікувана тривалість життя. З нею у нас, безумовно, ситуація краща, ніж, скажімо, в Африці чи в більшості азійських країн». — про те, що Україна має найвищий рівень смертності та найнижчу народжуваність у світі на основі звітів ЦРУ в інтерв'ю "Українській правді" Демограф Лібанова про смертність і народжуваність під час війни, переселенців та емігрантів, ринок праці та відбудову України (25 вересня 2024 року)

«Швидше за все, так, але скільки таких людей, сказати не можу, бо коли фіксується статистика народжуваності, немає інформації про черговість народження дитини». — про тенденцію, що бажання частини чоловіків отримати відстрочку від мобілізації спонукає їх наважитись із партнерками на третю дитину в інтерв'ю "Українській правді" Демограф Лібанова про смертність і народжуваність під час війни, переселенців та емігрантів, ринок праці та відбудову України (25 вересня 2024 року)

«Я категорично проти. І питання тут не в народжуваності, а в тому, що 18-річний хлопець ще не має такої відповідальності за своє життя, як, наприклад, 25-річний, який не буде лізти на рожон і свідоміше ставиться до збереження власного здоров'я. В підсумку це якраз і вплине на демографічну ситуацію. Тому що якщо максимальна кількість мобілізованих повернеться з фронту, то вони і дітей будуть народжувати, і самі будуть живі». — про зміни демографічній ситуації, якщо знизять мобілізаційний вік і до війська дозволять призивати з 18 років у інтерв'ю "Українській правді" Демограф Лібанова про смертність і народжуваність під час війни, переселенців та емігрантів, ринок праці та відбудову України (25 вересня 2024 року)

«Звучить як анекдот, перепрошую. Давайте доживемо до 2100 року і побачимо, що тоді буде не тільки з Україною, а взагалі з усім світом. Я не бачила ще жодного довгострокового демографічного прогнозу, який би реалізувався. 5–10–15 років – це максимум для прогнозів. І то, не під час війни! Зараз, коли ми намагаємося зробити демографічний прогноз, виходимо з того, коли закінчиться бодай гаряча фаза війни. Якщо це станеться в 2025 році, це одна ситуація, якщо у 2030 – зовсім інша, бо до того часу значно більше родин адаптуються за кордоном, в Україні буде більше руйнувань, не буде куди повертатися». — про прогноз ООН про скорочення населення України до 15 мільйонів у 2100 році в інтерв'ю "Українській правді" Демограф Лібанова про смертність і народжуваність під час війни, переселенців та емігрантів, ринок праці та відбудову України (25 вересня 2024 року)

«Безумовно, міграція. Хоча її бурхливий процес закінчився ще у квітні 2022 року». — про те, що зараз найбільше б'є по демографічній ситуації в Україні в інтерв'ю "Українській правді" Демограф Лібанова про смертність і народжуваність під час війни, переселенців та емігрантів, ринок праці та відбудову України (25 вересня 2024 року)

«Повертаються переважно ті, хто мав тут високий статус, конкурентну професію, в кого є куди повернутися. Лікарі за кордоном, швидше за все, не лікарями працюють, а вчителі не вчителями. І їх це не влаштовує. Науковці, які виїхали, робили це на термін дії стипендії, і він вже міг закінчитися. Взагалі, коли ми говоримо про повернення наших мігрантів, то переважною мірою повернуться якраз найбільш кваліфіковані, які не задоволені за кордоном своїм становищем, соціальними зв'язками, статусом, грошима, своєю зайнятістю». — про те, що рухає тими, хто зараз навпаки повертається в Україну в інтерв'ю "Українській правді" Демограф Лібанова про смертність і народжуваність під час війни, переселенців та емігрантів, ринок праці та відбудову України (25 вересня 2024 року)

«Поки що готові. Хоча поділ у суспільстві, безперечно, є. Я бачу чотири таких прошарки: ті, хто воює, ті, хто нікуди не їхав з дому, ті, хто виїхав у перші місяці, але повернувся, і ті, хто сьогодні перебуває за кордоном». — про те, як ті, хто виїхав 2022-го і повертається до України зараз, адаптуватися до нових умов у інтерв'ю "Українській правді" Демограф Лібанова про смертність і народжуваність під час війни, переселенців та емігрантів, ринок праці та відбудову України (25 вересня 2024 року)

«У 2022-му році всі їхали на захід, а десь із середини 2023-го, навіть раніше трохи, внутрішні переселенці більше концентруються в центральній Україні, бо там більше робочих місць. У західних регіонах ніколи не було багато вакансій. Ми ж пам'ятаємо, що саме звідти багато хто їхав за кордон на заробітки. А це тому, що вони не могли знайти собі робоче місце у своєму місті чи селищі. Коли в ці регіони додалося ще декількасот тисяч людей, то зрозуміло, що ситуація стала ще складнішою. Причому це стосується не лише ринку праці, а й соціальної інфраструктури: дитячі садки і школи переповнені. Тому зараз люди частіше їдуть до центральної України. Хоча є і інша причина: вони хочуть бути ближче до свого попереднього місця проживання». — про зміну географії переїзду в межах України в порівнянні з 2022 роком в інтерв'ю "Українській правді" Демограф Лібанова про смертність і народжуваність під час війни, переселенців та емігрантів, ринок праці та відбудову України (25 вересня 2024 року)

«Ці люди мають певні джерела існування: дистанційну роботу або присадибну ділянку. Ще простіше, коли це село не дуже далеко від міста, куди можна приїхати на роботу, на навчання чи вирішити якісь свої побутові питання». — про те чому люди обирають для проживання маленькі містечка чи навіть села в інтерв'ю "Українській правді" Демограф Лібанова про смертність і народжуваність під час війни, переселенців та емігрантів, ринок праці та відбудову України (25 вересня 2024 року)

«Значна частина іммігрантів, які приїхали сюди до війни, не виїхали. Якщо в них є тут робота, джерело доходів, то вони тут залишилися. Щодо росіян, поки що притоку нема. Але, чесно кажучи, це є страшенною проблемою. Я навіть не бачу шляхів її вирішення. Просто не можу собі уявити, що ми будемо робити, якщо Росія почне розпадатися і на наших кордонах стануть тисячі жінок з дітьми. Я не знаю, що ми будемо з ними робити». — про притік іммігрантів в Україну в інтерв'ю "Українській правді" Демограф Лібанова про смертність і народжуваність під час війни, переселенців та емігрантів, ринок праці та відбудову України (25 вересня 2024 року)

«Ми маємо їм дати можливість розвиватися в своєму культурному середовищі, але водночас ми маємо їх навчити нашим цінностям і нашому способу життя. А це – дуже складно і дуже важко. Якщо в Україні буде той повоєнний економічний бум, на який я особисто сподіваюся, якщо тут буде можливість для самореалізації, доброзичливе населення, нормальне геополітичне становище, то сюди поїдуть не тільки люди з малорозвинених країн. Чому б сюди не поїхати європейцям? Так, вони не поїдуть сюди за заробітною платою, але вони поїдуть для того, щоб реалізуватися тут». — про можливу загрозу від іммігрантів для України в інтерв'ю "Українській правді" Демограф Лібанова про смертність і народжуваність під час війни, переселенців та емігрантів, ринок праці та відбудову України (25 вересня 2024 року)

«Якщо еміграція масштабна, бізнес відчуває брак робочої сили. Як це, власне, відбувається зараз. Знаєте, за ким зараз найбільше полюють роботодавці? За чоловіками старше 60-ти. Тому що їх не беруть на фронт, а вони ще щось можуть і є кваліфікованими. Щодо іммігрантів, то це проблема влади, бо саме вона має їх учити українській мові, відкривати для них школи, розселяти їх. Я сподіваюся, всі вже розуміють, що компактно іммігрантів у жодному разі селити не можна, як і ВПО. Їх треба розселяти так, щоб вони перемішувалися з постійним населенням. Інакше нічого доброго з цього не виходить». — про пояснення меседжу, що "еміграція – проблема бізнесу, а імміграція – проблема влади" в інтерв'ю "Українській правді" Демограф Лібанова про смертність і народжуваність під час війни, переселенців та емігрантів, ринок праці та відбудову України (25 вересня 2024 року)

«Безумовно, пропозиція робочої сили стала меншою. Відповідно, ми бачимо, що якщо певний час на нашому ринку праці був диктат роботодавця, то зараз його немає. Зараз роботодавці думають, як залучити робочу силу, на яких умовах, що зробити, щоб люди працювали. Вони зараз більш за все зацікавлені в робочій силі, яка буде працювати хоча б пів року. До цього додайте, що чоловіки мобілізаційного віку не хочуть виходити з дому, кудись виїжджати працювати. Вони готові працювати, але лише в своєму селі чи місті». — про те, як війна вплинула на ринок праці в Україні в інтерв'ю "Українській правді" Демограф Лібанова про смертність і народжуваність під час війни, переселенців та емігрантів, ринок праці та відбудову України (25 вересня 2024 року)

«Відчуває сильно, як і завжди. Тому що наша молодь і її батьки сильно орієнтовані на отримання вищої освіти, а набуття вищої освіти передбачає, що дитина не буде працювати за робітничою професією. Я, до речі, спокійно ставлюся до такого прагнення. Вважаю, що це краще, ніж вони б не отримували вищу освіту. Ми маємо зрозуміти, що вища освіта – це не тільки, а можливо, і не так про ринок праці. Це переважною мірою про людський розвиток. А що стосується ринку праці, то я б намагалася відкривати відносно короткотермінові програми, де люди могли б отримати кваліфікацію, яка дасть їм можливість сьогодні знайти робоче місце». — про те, наскільки сильно Україна зараз відчуває брак робітничих професій в інтерв'ю "Українській правді" Демограф Лібанова про смертність і народжуваність під час війни, переселенців та емігрантів, ринок праці та відбудову України (25 вересня 2024 року)

«Люди і бізнеси, які втратили можливості там працювати, релокувалися: частина – в центральні регіони, частина – у західні, а частина, на жаль, за кордон. Відповідно, змінилася структура попиту на робочу силу. Коли ми говоримо про повоєнне відродження, то не може бути однакова стратегія для всіх регіонів. Якщо йдеться, наприклад, про південь, то більшість його міст орієнтована на портову інфраструктуру. І дуже багато залежатиме від того, в якому стані ми отримаємо назад ці порти. Що буде з маріупольським портом? Що стане містоутворюючим комплексом для цього міста? Або ж захід. Поширена теза: "Ми все перемістимо на захід, і він буде рушійною силою для України". Не буде так. Тому що в кожного регіону є певна екологічна ємність. І більше, ніж природа дозволяє, ми не зможемо там розмістити. Є певні проблеми на Закарпатті, на Буковині, на Волині. У центрі України можливості, безумовно, більші, але там проблема пов'язана з високою плодючістю земель. Ми не можемо на чорноземах розміщувати промислове виробництво. Це буде його неефективне використання. І так можна говорити про кожний регіон. Я це веду до чого? Не буде єдиного національного ринку праці. Буде безліч локальних. Інше питання, що за умови розвиненої дорожньо-транспортної мережі ми будемо здатні забезпечити можливість людям жити в одному місці, а працювати – в іншому. До цього треба прямувати». — про те, як деіндустріалізація східної і південної України змінила ринок праці в цих регіонах в інтерв'ю "Українській правді" Демограф Лібанова про смертність і народжуваність під час війни, переселенців та емігрантів, ринок праці та відбудову України (25 вересня 2024 року)

«Я б сказала, що ми стали не те що більш оптимістичними, а більше віримо в себе. Сьогодні ми в свої сили віримо значно більше, ніж раніше». — про майбутнє в українців та суспільства в інтерв'ю "Українській правді" Демограф Лібанова про смертність і народжуваність під час війни, переселенців та емігрантів, ринок праці та відбудову України (25 вересня 2024 року)