Лещук Осип

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лещук Осип
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії

Отець Осип Лещук (1894 — 1949) — український письменник, священик, педагог.


  •  

Мене дуже заболіла наша національна руїна. Я шукав причини, чому наш сорокамільйонний народ не виборов собі своєї держави…, бо у нас не домагає авторитет, а звідси егоїзм і отамання. Це гидра, що шматувала і торощить наші ідеали. Тому муситься піднести в нас авторитет, а з цим, почуття відповідальності за свої вчинки. Це можна зробити літературою. Без Бога і релігії жодний авторитет неможливий. Для того я у своїх писаннях і підношу: Бог і Вітчизна… Письменництво, на мою думку, це не фах, який можна собі вибрати, але натхненна сила, що скривається у людині, чуття на всі життєві прояви, творча і ненаситна в своєму розгоні. Письменник черпає з життя лиш стільки, скільки потребує, щоб насвітлити свій ідеал; уявою зачаровує і наповнює читача неодмінним бажанням змагати до цього ідеалу і його осягнути. — відповідь на питання «Чому Ви стали письменником?» [1]

  •  

Один такт для Христа, один для Батьківщини… Бо любов до Батьківщини це щоденна й витривала праця в школі, це кожноденне збагачування свойого ума й серця духовними багатствами, знанням, молитвами, ростом в чеснотах, благодійними впливами… Той любить свою Батьківшину, хто сам дбає про своє духовне й тілесне здоровля й про своїх ближніх, хто бореться з алькоголем, нікотиною, забобоном, неморальністю, злою пресою, злими фільмами…

  о. О. Лещук. Дружинниця непересічно // Вісник Марійських Товариств. — 1938. — Ч. 1/2. — С. 11[1])

Примітки[ред.]

  1. Збірник праць Науково-дослідного центру періодики. — Львів, 2000. – Вип. 7. — С. 165