Леонов Леонід

Матеріал з Вікіцитат
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Леонов Леонід
Leonid Leonov 1929.jpg
Wikipedia-logo-v2.svg Стаття у Вікіпедії
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Леоні́д Макси́мович Лео́нов (19 (31) травня 1899 — 8 серпня 1994) — російський радянський письменник, суспільний діяч.

Цитати[ред.]

  •  

Подієвий, ростучий жах століття що відходить, дозволяє трактувати його як вступ до вікового епілогу людства: старіють і зорі...

 

Событийная, все нарастающая жуть уходящего века позволяет истолковать его как вступление к возрастному эпилогу человечества: стареют и звезды... (Леонов Л. Пирамида. Роман-наваждение в трех частях. — М., 1994. — С.6.)

  •  

Усі наші твори, навіть улюбленців і мазунчиків доби, опускаються разом з їхніми творцями в могилу. Книги мають відлежати свій час у землі, яка там напотемки, доки нагорі галасує і радіє молоде, безжально зриває з них кучері та рум'яна моди, шпадлювання накладного оптимізму...

 

Все наши произведения, даже любимцев и баловней века, опускаются вместе с их создателями в могилу. Книги должны отлежать свой срок в земле, которая там впотьмах, пока наверху шумит и ликует молодое, безжалостно сдирает с них кудри и румяна моды, шпаклевку накладного оптимизма... (Слово о Толстом // Леонов Л. Собрание сочинений: В 10 т. — М., 1984. — Т. 10. — С. 420.)