Леда Мілева, повне ім'я Леда Гео Мілева (болг. Леда Гео Милева; 5 лютого 1920, Софія — 5 лютого 2013) — болгарська письменниця, перекладачка, вчителька, культурна та громадська діячка, дипломат.
|
А я встала ще зарання,
я нове оділа вбрання.
Скличе ж бо дітей дзвінок
всіх сьогодні на урок[1][1]
|
|
|
|
|
|
Гей, діватко ти маленьке,
квітонько моя ясненька,
Ти куди це йдеш поволі
поміж нив пожатих в полі?[1]
|
|
|
|
|
|
Діти лиш про мене вчують-
всі до школи чимчикують[1]
|
|
|
|
|
|
Між пожатих нив у полі
йшло чавдареня поволі,
стежкою ішло м'якою,
ще й букварик під рукою[1]
|
|
|
|
|
|
Я вже знаю! Відгадала!
В букварі ж про це читала:
ти й з старими, ти й з малими-
з нами Вересень любимий![1]
|
|
|
|
|
- ↑ а б в г д е Переклади за ред. П. Тичини. Світло над Болгарією. - Київ. : Видавництво ЦК ЛКСМУ «Молодь», 1954. - 280с. Стор.188,189 Вірш: Місяць вересень.
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі
